Великопісні реколекційні науки

Великопісні реколекційні науки

З неділі по вівторок, з 15 по 17 березня 2020 р., парафія св. Антонія у Львові переживала реколекції. Цьогорічні реколекційні науки провадив о. Емануїл Сабадах OFM, францисканець з Ордену Братів Менших. Тема, яку обрав о. Емануїл була наступною: «Зруйнуйте храм цей, а Я його за три дні поставлю.» (Йн 2, 19).

У перший день розважань отець-реколекціоніст говорив про те, що Бог хоче очистити людину, аби потім щось добре в ній відбудувати, пояснював, чим є віра, – а є вона, свого роду, «стилем життя», а не збіркою переконань; заохочував глянути на власне життя очима Бога, пригадати ті особисті моменти, коли Господь дав себе відчути через якусь подію, або вислухану молитву (мається на увазі, коли Бог дав нам те, про що ми просили).

Наступного дня мали місце роздуми про «очищення святині», до якого закликає Господь і яке проявляється в очищенні нашого поняття та уяви про Бога: що і як ми про Нього думаємо. Отець-реколекціоніст пояснював, що людина не в змозі уявити собі Бога, і що Господь сам об’явить своє Обличчя людині впродовж її життя; також зупинився над темою гріха і відповідальності за нього.

В останній день розважань о. Емануїл заохотив поставити самому собі запитання: «Що людина має будувати впродовж життя?». Заохотив не боятися вибирати добро, незважаючи на думку оточення, не піддаватися страху і смутку, але поборювати їх за допомогою любові й милосердя; заохотив вчитися справжньої Любові, яка допоможе нам рухатись вперед; пояснив, що відносини з Богом є справжніми, адже Бог є Богом живим, Тим, який іде поруч зі мною. На останок о. Емануїл наголосив, що свідоме шукання Божої волі є тією святинею, яку ми будуємо, і що в ній у центрі має знаходитись Господь, але також у ній, обов’язково, є місце для мене.

One Comment

Comments are closed.