Відпуст в парафії св. Антонія у Львові

Відпуст в парафії св. Антонія у Львові

Як щороку, 13 червня 2014 р., санктуарій св. Антонія у Львові переживав своє храмове свято. Урочисту суму о 12.00, яка традиційно відбулася у сквері, що колись належав до території храму, очолив єпископ Радослав Змітрович ОМІ, який прибув на запрошення францисканців з Кам’янець-Подільської дієцезії.

Було багато священиків з парафій Львівської Архідієцезії, але також прибули францисканці з усіх місцевостей, де вони працюють на Україні – с. Мацьківців Хмельницької області, Кременчука, Борисполя, Більшівців. Прибув також делегат Провінціала Ордену Францисканців о. Едуард Кава, а Львівське Митрополиче Управління представляв Генеральний вікарій о. Юзеф Павлічек.
Як завжди було багато людей зі Львова та околиць, до яких єпископ Радослав звернувся зі словом Божим про святість, наголошуючи на тому, що незважаючи на різноманітність всіх присутніх, їх тут зібрало та об’єднало одне – постать Святого Антонія, опіку і чудеса якого відчуває кожен, хто просить про його заступництво. І це найбільший дар, який ми отримуємо від Бога – заступництво людини, яка стала святою. Бути святим – це прагнення кожного християнина, але наскільки це бажання є справжнім і серйозним, свідчать конкретні вчинки та вибори у щоденному житті.
Про святість свідчить мудрість, а це ми можемо побачити в житті св. Антонія, який пошуки мудрості поставив понад усе, понад золото, славу і владу і здобув усе – визнання людей, пошану, пожертви, але всім цим мудро зумів скористатися, далі ділячись з іншими. І нашим завданням є здобування мудрості, яку ми можемо знайти у Божому слові, але читати і над ним роздумувати ми повинні щоденно. Далі єпископ говорив, що святий – це інший, це той хто відрізняється від загальної маси людей, як Бог, який відрізняється від усього; святий – це справжня людина, яка має приклад святості Ісуса – єдиної святої, справжньої, нормальної людини на цій землі, а кожен вірний повинен черпати своє життя, свої сили і святість від Бога, з Його любові та мати відповідне середовище, спільноту, яка допоможе зростати та зміцнюватися у вірі.
Завершенням урочистої Євхаристії стала процесія вулицями довкола храму, благословення Пресвятими Дарами та вшанування мощей Святого. Не обійшлося також без «хліба Святого Антонія», тобто посвячених булочок, які кожен міг отримати з нагоди Урочистості св. Антонія та великої кількості лілій, після посвячення яких єпископ порадив їх не лише зберігати дома чи носити при собі, але йдучи в ногу з прогресом також тримати біля комп’ютера.