Цей день розпочався з молитви та конференції отця Олега Кондратюка, монаха-кармеліта з Києва, яка стосувалася служіння. Священик порівняв християнське життя із колесом велосипеда. І розповів, що для того, щоб воно було повноцінним, колесо повинно містити п’ять спиць. Серед них: молитва, навчання, Таїнства, спільнота та служіння. Якщо ж хоча б однієї з цих спиць не вистачає, то християнське життя є неповним. І здебільшого, багатьом членам Церкви бракує саме «спиці служіння». Тож на ній отець Олег і зосередив свою конференцію.
Згодом була приміційна Меса отця Мар’яна Мельничука, який служитиме у селі Мацьківці на Хмельниччині, та отця Даніеля Хшановського, який поїде на служіння до Кременчука. І кожен, хто був у храмі, отримав окреме благословення через нещодавно висвячених священиків. По черзі благословляли духовенство, монахинь та усіх учасників зустрічі молоді.
Наступну конференцію під назвою «Не буду служити» проводив отець Станіслав Нуцковський, монах-францисканець зі Львова. Він розповідав про те, як зло намагається підступом обманути людину, а також про силу добра, яке нищить будь-яке зло: «Добро є! І джерело добра є! Бог є Світлом, – говорить отець Станіслав. – Куди входить Світло, Слово, там темрява зникає. А чи є джерело темряви? Немає! Зло є тільки наслідком браку добра. Щоб було темно, треба тільки загасити Світло. Темрява – це лише брак Світла. Щоб бути в Світлі, треба просто бути з Богом. Він – єдиний, Хто є, і кожний, хто з Ним».
{gallery}FSM11/13{/gallery}
Після інтеграційних танців під відкритим небом на подвір’ї монастиря залунали салюти. Зустріч добігала кінця, втім на учасників чекало ще щось дуже особливе… Очищення ран серця. З листами, у яких кожен розповів Богові Отцеві про свій біль і свої зранення, усі підійшли до великого вогнища. Після молитви кожен вкинув свій лист болю у вогонь, аби завдяки дії Святого Духа випалити рани свого серця, щоб вони зникли назавжди. Підходячи до свяченої води, люди опускали у неї руки, просячи Бога очистити їх від беззаконь та ран. На згадку про те, що рани вже випалені, зцілені, кожен набрав попелу з вогню у спеціальну ампулку.
А вночі на усіх чекало «богослужіння перетворення» – Меса у темряві, яку освітлювало тільки світло свічок. Такий спосіб богослужіння мав нагадати про те, як молилися перші християни. Маленькі вогники палали скрізь: у руках кожного вірянина, священика, а також освітлювали вівтар. Після Меси кожен міг помолитися на нічній адорації Пресвятих Дарів, прославляючи Бога своєю присутністю та співом. Зустріч молоді закінчилася богослужінням о сьомій ранку.
Вже під час від’їзду усі ділилися тим, що пережили за ці дні. Ева (26 років) приїхала на зустріч молоді разом із сім’єю, з чоловіком та трьома дітками: «Я чула про цю зустріч у Більшівцях вже багато років. І давно мріяла сюди потрапити. Але дітки у нас народжувалися один за одним і не завжди була можливість приїхати сюди. А тепер є усі можливості: дітки підросли і маємо машину. Ми з чоловіком Петром уже мали дуже велику спрагу за Богом. А також хотіли, щоб нам вже хтось добренько «прополоскав мізки». І щоб наше серце відкрилося. І ми дійсно знайшли тут те, чого шукали. Отець Роман Лаба так гарно «прополоскав нам мізки», що наше серце вже дуже сильно відкрилося (сміємося разом, – авт.). І я думаю, що Більшівці дали мені багато плодів. Я впевнена, що я дуже змінилася, в мільйон мільярдів разів. І ми говорили з чоловіком, що і в мене, і в нього у серці відбувається те саме. В нас є дуже велике бажання робити ще більше добра, справ любові. З цієї зустрічі молоді я зробила такі висновки, що чим більше служиш, чим більше працюєш, чим більше не даєш собі жодної секунди змарнувати, тим менше тебе мучать різні дурні запитання — про сенс життя, потрібність… Тобто треба більше працювати і служити, як це роблять брати-францисканці, які для мене є прикладом».
{gallery}FSM11/14{/gallery}
Разом з подружжям до Більшівців приїхав їхній друг з Китаю, який серед гостей зустрічі є з найдальшого куточка. «Це добре, що люди стають ближчими між собою і що їхнє серце відкривається, – ділиться враженнями Ван Цзі (21 рік). – Головне, щоб була любов. І це я відчув дуже сильно. Увечері я приходив до церкви і просто сидів там і відчував…».
Подруга гостя з Китаю Ева роз’яснює, що Цзі не знає, що таке Адорація, але найчастіше брав у ній участь і це був час, коли він роздумував над собою і міг заглибитися у себе. Цзі є фотокореспондентом, тож багато спостерігав і фотографував під час зустрічі молоді.
Францисканська зустріч молоді у Більшівцях закінчилася 18 липня. Втім, організатор участі отець Станіслав Нуцковський висловив сподівання, що Зустріч не закінчиться, а все, що отримали паломники за цей час, триватиме у їхньому серці.
Тож бережіть ті скарби, якими Бог наповнив ваше серце, і діліться ними з іншими, зі своїми ближніми. І до зустрічі у Більшівцях наступного року!
Ірина Кондратюк
{gallery}FSM11/15{/gallery}
ЦІКАВІ ФАКТИ: У Францисканській зустрічі молоді взяло участь майже 300 людей. Торік середній вік учасників був 23 роки, цьогоріч – 21. Теперішній наймолодшій учасниці – 8 місяців, найстаршій – 70 років. Найбільше учасників (84 особи) було зі Львова. На другому місці за кількістю учасників – село Мацьківці Хмельницької області та місто Хмельницький. Більшість людей (135 осіб) були на зустрічі вперше, а троє осіб-рекордсменів відвідали усі 11 зустрічей молоді. Найдальша місцевість, звідки приїхали учасники зустрічі, – м. Харбін у Китаї, а найближча — смт. Більшівці Івано-Франківської області. Найчастіші імена серед учасників зустрічі — Андрій та Ірина.