Одним із найбільш відомих атрибутів св. Антонія Падуанського є лілія. На деяких візерунках лілія зображена у руці святого з Падуї, на інших – десь поблизу нього, наприклад нас столі. Інколи її тримає Дитятко Ісус, яке знаходиться на руках у святого.
Візерунки святих із рослинним атрибутом мають своє джерело у Святому Письмі. В Одкровенні читаємо про спасенних: „І от – натовп численний, перелічити який ніхто не міг, – від усякого народу, і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх.” (Од 7,9).
Пальмові віті в їхніх руках є ознакою перемоги, здобутої ними над злом мученицькою смертю, плодом чого є їхнє безсмертя. У такий спосіб вже у древні часи були представлені різні святі з галузками пальми в руках. І не тільки мученики, адже й інших святих зображали з пальмовими галузками в долоні. Це мало зв’язок із біблійною символікою пальми, краса якої асоціювалася з образом справедливої людини: „Праведник квітнутиме, немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ліванський”, – читаємо в Псалмі (92, 13).
В іконографії пізнього середньовіччя пальмові галузки зображали в руках мучеників, натомість у руках інших святих з’явилася біла лілія. Пізня поява цієї квітки в іконографії пов’язана з досить пізньою її появою в Європі. У ХІІ ст. хрестоносці привезли лілію зі Святої Землі, – там вона вважалась найгарнішою квіткою. Сьогодні ця лілія називається лілією Мадонни, лілією св. Йосифа або лілією св. Антонія – від зображень цих святих, на яких вона присутня. Лілія стала символом Марії, Її непорочності, чистоти, невинності та простоти.
З часом таку ж лілію митці вклали до руки св. Йосифа, який тримає на руках Дитятко Ісус. У цей самий період лілія з’явилася також на образах св. Антонія, і відтоді її постійно там зображають.
Вірогідним є те, що лілія знайшла місце на візерунках св. Антонія через часте згадування святим у своїх проповідях про її символічне значення. У Проповіді на XV Неділю після П’ятидесятниці читаємо: „Зверни увагу, що в лілії є три властивості: ліки, блиск і аромат. Ліки знаходяться в її корінні, натомість блиск і аромат – у цвіті. Ці три властивості являють собою покутників, убогих духом, які схрещують себе зі своїми вадами та пожадливістю, зберігають у серцях покору, аби засоромити гординю, бережуть чистоту тіла і розповсюджують аромат доброї слави”.
Узагальнюючи слова святого можна сказати, що лілія є символом чистоти життя людини. Посилаючись у цій проповіді на слова Ісуса, який говорив про прекрасне вбрання, тобто вигляд „лілії на полі” (Мт 6, 28), св. Антоній звертає увагу, що на полі, яким є світ, лілію, тобто святість людини, потрібно оберігати і піклуватися про неї, що вимагає пильності. Він згадує, що потрібен героїзм, щоб гарно цвісти на полі, тобто серед світу, де настільки легко можна знищити подвійну грацію цієї квітки: красу святого життя і аромат доброї слави.
Паулін Сотовскі OFMConv