Леопольд Карвацький народився 11 листопада 1866 р. в Добромилі. Після закінчення школи у родинній місцевості навчався в Гімназії у Перемишлі, де 1882 р. закінчив IV клас.
У 1884 р. у Львові поступив до ордену францисканців (Орден Братів Менших Конвентуальних). У 1889 р. отримав таїнство священства.
Від 8 січня 1894 р. до травня 1899 р. о. Алойзій вперше був настоятелем францисканського монастиря в Саноку. У червні 1899 р. він отримав юрисдикцію у львівській архідієцезії. Від 1 жовтня 1899 р., разом із о. Самуїлом Райсом, був одним із двох перших францисканців, які прибули до нового монастиря в Ясло; спершу о. Алозій був другим священиком у цьому ж монастирі (настоятелем був о. Райс), а згодом, на межі 1901/1902 р., настоятелем було призначено його. Також від 1900 р. до 1902 р. був вчителем латинської мови та співу в Гімназії в Ясло.
Вдруге о. Алойзій був настоятелем монастиря у Саноку від травня 1902 р. до січня 1904 р. Переїхавши до Кросно, був настоятелем тамтешнього монастиря від 1904 р. до 1905 р. (півтора роки), потім в Ясло та в Кракові, де брав участь у реставраційних роботах місцевого монастиря. За його перебування там була коронована Матір Божа Страждальна, яку ще називають Сумною Благодійницею Кракова (1908 р.), і почав розвиватися культ блаженної Саломеї. У 1910 р. о. Алойзій став членом відділу Товариства Опіки над Польськими Пам’ятками Мистецтва та Культури в Кракові. У другій декаді ХХ ст. був настоятелем і адміністратором парафії у Кальварії Пацлавській (1912, 1914).
У місцях служіння о. Алойзій спрямовував свою діяльність на відновлення чернечої спадщини, а також на збереження чернечих бібліотек і архівів, тощо. Окрім того доклав зусиль щодо повернення польських монастирів, які раніше були ліквідовані загарбницькою владою. О. Алойзій займався збереженням францисканської історії польських монастирів, вивчав архівні дані чернечих монастирів, що знаходилися на польських землях, створив монографії, які задокументував у 23 рукописах, а також писав біографії францисканців. Він займався упорядкуванням архівних даних монастиря, збирав історичні матеріали та є автором двох томів збірників. У 20-их роках ХХ ст. він був одним із двох польських монахів (другим був о. Чеслав Богдальський), який наповнив архіви та бібліотеки найбільшою кількістю матеріалів про орден св. Франциска в Польщі. Від вересня 1918 р. він був міністром усієї провінції францисканців у Польщі. Цю посаду він обіймав впродовж двох каденцій, до кінця життя. Саме за його згодою видавничу діяльність розпочав о. Максиміліан Марія Кольбе, у тому числі видавництво часопису „Лицар Непорочної”.
Помер о. Алойзій 4 квітня 1924 р. у Львові.
