Урочистості св. Йоана з Дуклі у Львові

Урочистості св. Йоана з Дуклі у Львові

10 червня 1995 р. під час канонізації св. Йоана з Дуклі, бл. Йоан Павло ІІ сказав у Кросно: „Св. Йоан з Дуклі є покровителем міста Львова і всієї львівської землі”. Після 15 років ми хочемо пригадати собі цю істину і віднестися до неї з повагою і вірою.
Триває Ювілей 600-річчя перенесення столиці львівських митрополитів з Галича до Львова. Це є час не тільки пам’яті, але конкретних постав і подячної молитви за спільноту львівської Церкви. Ювілей спонукає нас не лише приглядатися до сучасності і думати про майбутнє, але також відкривати фундаменти, на яких збудована наша спільнота віри. Поет Адам Асмик так писав:
Кожна епоха має свої власні цілі
І забуває про вчорашні сни…
Тому несіть знань факел на чолі
І нову участь беріть в століть ділі,
Майбутнього будуйте дім!
Але минулого не нищіть вівтарі,
Хоч ви повинні доскональші мати;
На них ще жар святий жевріє
І людська любов на сторожі стоїть
Від вас їм належиться честь!
І звідси виростає потреба прославляти Бога в особі Покровителя міста Львова і всієї львівської землі, св. Йоана з Дуклі, про чиє життя бл. Йоан Павло ІІ говорив: „Прославився Йоан як мудрий проповідник і ревний сповідник. Натовпами сходилися до нього люди, які прагнули здорової Божої науки, щоб слухати його проповіді, чи також біля решіток сповідальниці шукати укріплення і поради. Прославився він як провідник душ і розсудливий радник багатьох людей. Записи говорять, що незважаючи на старість і втрату зору, він безперервно працював, просив, щоб йому читали проповіді, щоб міг він далі навчати. Навпомацки йшов до сповідальниці, щоб далі навертати і вести до Бога”.
Це пошана до вівтарів минулого і святості, яка постійно на них жевріє, наказує нам повертатися до постави віри людей цієї львівської землі і нашого міста. Сьогодні ми дивимося в сторону св. Йоана з Дуклі, якого будемо вшановувати 30 червня цього року урочистою св. Месою в храмі Отців Бернардинів у Львові о 1500  і процесією з мощами Покровителя
Міста, які залишаться у львівській архікатедрі. На цю урочистість прибудуть пішим паломництвом вірні з Жешова, а також паломники з Дуклі і Житомира.
Вірю, що не бракуватиме нас, мешканців Львова і львівської архідієцезії. Наша сучасність і майбуття опирається на фундаменті минулого, яку дай Бог, буде зміцнене історією нашого життя.
(Комунікат Архиєпископа Мечислава Мокшицького, митрополита львівського до священиків, богопосвячених осіб і вірних всієї дієцезії)