Інтеграційна зустріч молоді, в якій об’єднує Бог

Коли настає остання неділя місяця, молодь храму святого Антонія прислухається ще більше до того, чого прагне серце. Адже на вечірній Месі моляться за гарний вибір життєвого шляху, покликання, чоловіка або дружини… Віднайти свою дорогу допомагає і проповідь священика, яка завжди «говорить» про Любов, про Бога, який є початком усього – щасливого подружжя також.

Після Літургії усіх запрошують на інтеграційну зустріч, аби також прославляти Бога – радістю. Священик усміхнено додає, що можливо, саме тут молоді люди зустрінуть свою любов.
Січнева зустріч була святковою. Тож розпочали ми її із гри у лотерею «Tombola», яку Церква дозволяла під час різдвяних свят, коли у 18 столітті заборонили усі азартні ігри. Тож нині ця лотерея залишилися як святкова забава. Ті, у чиєму квиточку траплялися «щасливі» цифри, отримував подарунки.
Далі дівчата та хлопці знайомилися один з одним у формі гри. А також танцювали інтеграційні танці, в яких кожна дівчина по черзі стає у пару з кожним хлопцем.
Під час забав ти спілкуєшся майже з кожною присутньою людиною. Це допомагає бути уважним до усіх і справді об’єднує. Адже часто, познайомившись з людьми на інтеграційних зустрічах, потім починаєш з ними товаришувати. Саме під час таких веселощів я довідалася імена багатьох парафіян, а також: хто вони, чим цікавляться, що люблять.
З розмов тих людей, які відвідують інтеграційні зустрічі, знаю, що тут вони відпочивають… від навчання, роботи, справ. І часто чекають, коли ми знову зберемося разом, аби просто гарно провести час.
Вкінці зустрічі кожен з нас отримав Слово з Біблії як життєвий дороговказ, а також свого покровителя – ім’я Святого, який супроводжуватиме кожного цьогоріч. Молодь, яка організовувала зустріч, зауважила, що навіть якщо хтось знає мало про свого нового покровителя, це також є хорошою нагодою довідатися більше про цього Святого та потоваришувати з ним.
А на завершення ми стали у коло і танцювали танець, у якому кожен рух відображає християнський символ. Усі разом вони означають єдність спільноти у Церкві. Основним елементом танцю було те, що кожен тримав на руках Ісуса. Серед нас відчувалася сильна Божа присутність і те, як Христос об’єднує нас у радості та ще більше зміцнює нашу церковну спільноту.

Ірина Кондратюк

 

 

{gallery}gallery{/gallery}