Бл. Франциск Цірано (†25.01.1603)

Франциск Цірано народився в Сассарі (Італія) 1564 року в убогій сім’ї. У молодому віці вступив до Ордену Братів Менших Конвентуальних, де 1586 року став священиком. В Ордені виконував функції економа монастиря і збирав милостиню. 
В 1602 року поїхав до Алжиру, щоб визволити з полону монаха. Війна, яка там вибухнула, перешкодила його планам. Його ув’язнили  і засудили на смерть. Коли блаженного намовляли прийняти іслам, він відмовився, а також закликав в’язнів до вірності Христові. 25 січня 1603 року загинув мученицькою смертю з рук мусульман в Алжирі як відданий сповідник Христа. Перед смертю молився про благодать віри для своїх катів. 
Папа Франциск зачислив його до лику блаженних 12 жовтня 2014 року.

Боже, Ти в блаженному Францискові, пресвітерові, пробудив відвагу так, що він заради свободи ближнього не завагався віддати за Тебе своє життя,  дай нам за його заступництвом перебувати у непохитності віри * і міцно тривати в надії Євангелія, що він проповідував. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Св. Йоан з Дуклі (†29.09.1484)

В св. Літургії згадуємо 8 липня.
Йоан народився бл. 1414 р. в Дуклі, на Підкарпатті, в заможній міщанській родині. В 30-х роках XV ст. він вів життя пустельника недалеко в горах. Саме там він зрозумів своє покликання – бути монахом.
Роздавши убогим свій маєток, Йоан бл. 1434 р. вступив до Ордену Францисканців у Кросні, звідки його направили вивчати теологію у Краків.
Після формації у Ордені, він прийняв священичі свячення. Йому відразу довірили обов’язки проповідника, що свідчить про його видатні ораторські здібності і хорошу репутацію між братами.
Йоан також виконував функції настоятеля монастиря в Кросні і Львові. Бл. 1443 р. став настоятелем руської кустодії, яка на той час складалася з семи монастирів.
Під час перебування у Львові, Йоан зустрівся з бернардинами, а заохочений їхнім способом життя в 1463 р. став одним із них. Короткий час він працював в Познані, а згодом, аж до смерті, у Львові, де виконував обов’язки сповідника і проповідника, був також душпастирем німців.
Він був ревним монахом, довгі години присвячував молитвам, прославився як великий шанувальник Матері Божої. Під кінець життя Йоан страждав від багатьох хвороб, він втратив зір та мав безвладні ноги.
У славі святості помер у Львові 29 вересня 1484 р., біля його гробу молилися не лише католики двох обрядів, але також православні. Заступництву св. Йоана приписується рятунок Львова в 1648 р., під час облоги міста військом Богдана Хмельницького.

Папа Клемент ХІІ оголосив Йоана блаженним в 1773 р., Йоан Павло ІІ канонізував його 10 червня 1997 р. в Кросні. Мощі св. Йоана знаходяться в його Санктуарії в Дуклі.

Боже, Ти обдарував святого Йоана, пресвітера, чеснотами великої покори і терпеливості; † вчини, щоб ми, наслідуючи його приклад, отримали таку саму нагороду. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Бл. Яків Стрепа († 20.10.1409)

Яків Стрепа (Стржемя) народився на землях Краківської дієцезії в 1340 році. Прийшов на світ у родині шляхтичів, яка на своєму гербі мала зображене стремено (пол. стржемя). Звідси і походить його прізвисько „Стржемя”.
В молодому віці Яків вступив до Ордену Францисканців. У 1385-1388 роках був настоятелем монастиря Святого Хреста у Львові. Знали його як здібного посередника в суперечках муніципальних радників із львівським архієпископом тощо. Апостольською Столицею Яків був призначений інквізитором у справах віри в Русі.
У 1375 році вибрано його настоятелем Товариства Братів Паломників для Христа, у рядах якого перебували домініканці та францисканці, які виконували місію євангелізації в Русі та Молдавії. Яків з ревністю та відданістю працював місіонером у Червоній Русі, на Волині, Поділлі та Волощині.
У 1391 році папа Боніфацій IX призначив його Архієпископом Галицьким. На момент прийняття цієї служби архієпископство не мало ні кафедрального собору, ні відповідної кількості священиків і, навіть, територіальні межі не були чітко встановленими. Місцем, яке обрав Яків для розташування курії був францисканський монастир у Львові. Яків планував скликання синоду, на якому хотів перенести архієпископську столицю з Галича до Львова. Але не встиг цього зробити, тому що незабаром помер.
Завдяки зусиллям Якова розпочалась організація просторої галицько-львівської архідієцезії. Він особисто провадив апостольську та душпастирську діяльність, засновував нові парафії. Сам жив дуже скромно, а свої доходи призначав на будівлю храмів і монастирів. Опікою оточував лікарню у Львові, в якій також знаходився притулок для бездомних, хворих і паломників. Ставав на захист населення під час воєнних сутичок і татарських нападів. Бл. Яків відзначався особливим культом до Пресвятих Дарів, а також був великим шанувальником Матері Божої. З історичних джерел відомо той факт, як певного разу, молячись, він просив Марію словами: „Будь мені Матір’ю”. Тоді побачив Пресвяту Діву Марію з Дитям і почув слова: „Маєш Матір і Сина”. На одній з небагатьох єпископських печатей, що збереглись видніє бл. Яків, який стоїть на колінах біля ніг, оточеної хмарою, Матері Божої з Дитям.
Помер бл. Яків 20 жовтня 1409 року. У заповіті наказав, аби продати літургійне вбрання, яке пожертвував йому Владислав Ягайло, а отримані гроші роздати як милостиню. До лику блаженних зарахував його папа Пій VI в 1790 році. Літургійний спомин бл. Якова випадає 21 жовтня.

Боже, Ти обдарував блаженного Якова Стрепу, єпископа, апостольською ревністю в проголошенні Євангелія, † вчини щоб ми за його заступництвом * завжди складали Тобі свідчення нашою вірою і вчинками. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого,  котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Св. Миколай Тавеліч (†14.11.1391)

Святий Миколай народився в Далматії 1340 року. Прагнучи якомога міцніше наслідувати Христа, він вступив до Ордену Братів Менших. 1384 року разом зі своїм братом Деодатом Миколай виїхав на місію в Палестину. Разом з іншими францисканцями він проповідував мусульманам Христове Євангеліє. 1391 року святий виголосив апологію християнської віри перед мусульманським володарем у Єрусалимі. Обурений володар наказав Миколаєві заперечити всі аргументи, які свідчать про істинність християнської віри. Проте непохитність монахів у вірі була причиною того, що в+сіх їх кинули до в’язниці і закатували.

Боже, Ти прославив святого Миколая і сподвижників ревністю в поширенні віри й увінчав славою мучеництва,  вчини за їхнім прикладом і заступництвом, * щоб ми, крокуючи шляхом Твоїх заповідей, заслужили нагороду вічного життя. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого,  котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Бл. Одорик з Порденоне (†14.01.1331)

У 1317 році вирушив на Далекій Схід. Прибув до Китаю, долаючи шляхом Індію, Цейлон, Суматру і Яву тощо. У Пекіні почав співпрацю з іншим францисканцем, архієпископом Йоаном із Монтекорвіно. Після його смерті у 1328 році Одорик був обраний архієпископом Пекіна. Виконуючи вже цю функцію, він побував у Тибеті і став першим європейцем, який дістався резиденції Далай-лами. Там він отримав згоду хана на приїзд і перебування францисканців у Туркестані. Після повернення до Європи прагнув переконати папу вислати наступних місіонерів до Китаю. Нажаль, важко захворів. Помер 14 січня 1331 року в Удіне (Італія). Одорика названо Апостолом Китаю. Папа Бенедикт XIV зачислив його до лику блаженних у 1755 році.

Боже, Ти ввів у лоно Церкви багато народів Сходу, освятивши їх світлом Євангелія, через апостольську ревність блаженного Одорика, † дай нам за його заступництвом перебувати у непохитності віри і міцно тривати в надії Євангелія, яке він проповідував. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Бл. Йоан Дунс Скотт (†3.11.1308)

Блаженний Йоан Дунс Скотт народився в місті Дунс (Шотландія) 1265 року. В юному віці він вступив до Ордену Братів Менших. 1291 року був висвячений у пресвітери. Здобувши вчений ступінь у Сорбонні, він був професором університетів у Кембриджі, Оксфорді, Парижі і Кельні. Йоан Дунс Скотт – автор багатьох філософських і теологічних праць. З міццю він проголошував таємницю втілення Слова і був палким захисником Непорочного Зачаття Марії й авторитету Святішого Отця. Коли 1303 року разом із вісімдесятьма сімома францисканцями відмовився підписати акт щодо скликання собору проти папи Боніфатія VIII, король Франції вигнав його з Парижа. 1307 року Йоан повторно збунтувався проти короля і відмовився підписати листа проти Ордену Убогих Лицарів Христа, після чого генеральний міністр о. Гонсальво наказав йому переїхати до Кельна, де 1308 року Йоан завершив своє земне життя. Папа Йоан Павло ІІ зарахував його до лику блаженних 1993 року.

Боже, джерело всілякої мудрості, Ти в блаженному Йоані Дунсі Скотті, котрий був пресвітером і захисником Непорочного Зачаття, дав нам провідника життя і науки, вчини, просимо, щоб ми, наслідуючи його приклад і небесне вчення, * перебували вірно при Христі. Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні.