Ісус привів нас до ще більшої єдності…

Перед Великим Постом на спільній зустрічі молоді з с. Шаровечка і с. Мацьківці прийшла нам думка, що ми хочемо щось спільно робити для євангелізації наших сіл. Виникло декілька ідей, а однією з них було приготування Хресної Дороги. Це підходило по часу і молодь з радістю взялася за втілення цієї ідеї. Театралізовану Хресну Дорогу ми творили і переживали разом.

Кожна репетиція, на яку молодь збиралася то в Мацьківцях, то в Шаровечці відкривала нас один на одного. Загалом в приготуванні постановки Хресної Дороги взяло участь 25 осіб, які виконували різні ролі, співали, грали, допомагали в музичному оформлені. Ця молитва і сценарій Хресної Дороги є особливою, тому що вона поєднує минуле з теперішнім. Під час розважання стоянь можна було зустріти як героїв часів Ісуса: Каяфу, Пилата, Вероніку, так і сучасних персонажів: самотня мати, сільські пліткарки, подружжя і монаха. Кожен присутній на цій молитві міг віднайти свою життєву ситуацію в діалогах про гріх, відхід від Бога, вірність і вибір Євангелія.
Напевно, дуже важливим було приготування пісень. Ми вибрали прості тексти, які доторкали кожного з нас і ставали молитвою. Великою допомогою стала наша співпраця з Сергієм Кокойко (органіст з с. Шаровечка), який допоміг нам поєднати тексти стоянь з піснями та з музичним оформленням.
Цією Хресною Дорогою ми хотіли показати, що віра - це вибір і зміна життя кожного з нас і життя наших сіл залежить від того, як ми щоденно живемо і що вибираємо. Гріхи пияцтва, зради, втраченого перед телевізором, чи комп’ютером часу, які Ісусові поклали на хрест солдати, це реальність, яку кожен з нас досвідчує чи в власній родині, чи в середовищі друзів, сусідів. І, майже, на кінець кожного стояння можна було почути слова Ісуса (грав роль Олег Пахута): « Євангеліє прагне змінити світ, але чи ти його приймаєш? Чи прагнеш запросити Сина Божого до свого життя?» Напевно, з цим запитанням кожен учасник нашої молоді і всі присутні парафіяни поверталися додому після спільно пережитої молитви.
Дякуємо Богу за цей досвід і за єдність, яку ми всі пережили. Нехай все буде для Його більшої слави!
С.Світлана Мацюк, SSpS
Хресна Дорога, яку грали Шаровечка і Мацьківці для мене була дуже бажаною, тому що ми давно хотіли зробити щось спільне.
Для мене ця Хресна Дорога була великим свідоцтвом. Було видно, що це Божий план, адже на репетиціях молодь з двох різних парафій стала як одне ціле, ми стали добрими друзями. Я думаю, що Господь надалі буде робити через нас великі речі.
Я в цій Хресній Дорозі була Марією. Думала мені буде важко зіграти роль Марії, тому просила Божу Матір, щоб дала відчути хоча трішки того, що відчувала Вона. І насправді, коли я грала, то відчувала велику біль в середині і що в цю секунду Дух Святий потужно діє через мене.
Я дуже щаслива, що ця сценка відбулась і вірю, що люди зрозуміли наскільки Господь їх сильно любить, що віддав Своє життя, і, що вони ще більше відкрились на Бога.
Гороховська Яна (10 клас)
Нещодавно ми мали з молоддю шанс переживати інсценізовану Хресну Дорогу. Я грав роль Каяфи (первосвященника, який видав Ісуса на смерть), дуже глибоко пережив цю подію, адже коли вже відіграв роль і дивився на це все з боку, то просто сльози хотіли йти самі по собі, бо це була не проста Хресна Дорога, а вона була сучасна і описувала життя сучасної людини і її гріхи. Здавалося, що деякі гріхи: алкоголь, фільми для дорослих, аборти, є вже чимось нормальним... Ця Хресна Дорога відкрила дуже багато для мене, і, я побачив, як люди, які були присутні на цій молитві, дуже глибоко її переживали. Кожен бачив в цій Хресній Дорозі себе, і кожен замислився хоча б на якусь мить " дійсно це є я; так, це є моя робота; так, я це колись вчинив; я є зараз залежний - прагну змінитися..." І коли були ці думки, то емоцій люди вже не стримували. А для мене ця сценка показала, що Ісус помер за кожного з нас, щоб ми мали життя вічне, і що це ми розпинаємо його щодня нашими гріхами, і що 2000 років тому так само ми розіп’яли його. Мені здається, що ця сценка змінила життя кожного учасника та кожного глядача. Я вірую в те, що всі над нею замислилися і зробили якісь висновки в своєму серці!
Анатолій Бринжала (11 клас)