Отець Антон народився 17 вересня 1925 р. в Румунії. Відразу після закінчення початкової школи розпочав навчання в нижчій семінарії. Згодом вступив до францисканського новіціату (1945-1946), а потім вивчав філософію та теологію в Академії св. Бонавентури в Луїзі-Келугера. Коли в 1949 р. комуністичний уряд припинив існування усіх монаших згромаджень та конфіскував їхню власність, він повернувся до своєї родини. Після двох років праці бухгалтером на заводі зголосився до вищої духовної семінарії в Алба – Юлія, де закінчив останній рік навчання теології. 29 червня 1953 р. був висвячений на священника.
Виконував функцію вікарія парафії спочатку в церкві в Прежешті, а згодом у католицькому соборі св. Йосипа в Бухаресті. Менш ніж за п’ять років, у ніч на 20 серпня 1958 р. його заарештували та після суду-фарсу засудили на 20 років каторжних робіт за звинуваченням у прищепленні дітям та молоді містично-релігійного виховання, а також змови проти суспільного порядку. Після кількох днів ув’язнення обвинувачувачі намагалися змусити його звинуватити інших священників. Після сильного протистояння його вдарили молотом по хребту, через що протягом дуже короткого часу його спаралізовало. Хоча він був важко хворий і не був в змозі робити жодних фізичних зусиль, його на кілька років відправили до двох таборів важкої праці. З метою більшого його приниження, його змушували ходити на четвереньках на своєрідне місце страти, де інші в’язні виконували призначену працю, на яку він також був визначений, і яку він не міг виконати за станом здоров’я.
У 1963 р. його помилували і змусили оселитися в парафії в Оцелені (Молдова), де, незважаючи на багато обмежень з боку комуністичної влади, він намагався прийняти і вислухати всіх, хто звертався до нього в різних потребах. У 1979 році, після виходу на пенсію за станом здоров’я, він оселився в будинку, придбаному біля парафіяльної церкви в Бартічешті. Лише в 1993 році він отримав від настоятелів декрет, яким його скеровували до монастиря св. Франциска в Романі, де в недавнозбудованій нижчій семінарії та богословському інституті він виконував функцію сповідника і духовного отця молоді. Кожного дня, будучи дуже затребуваним людьми різних конфесій, він приймав численні натовпи, даючи всім поради та духовну розраду.
Отець Антон помер ввечері 20 грудня 2006 року у віці 81 року, 47 з яких перебував в інвалідному візку.
У вівторок, 29 листопада 2016 року, на свято Всіх Святих Серафимського Ордену, у каплиці Францисканського Богословського Інституту в Романі (Румунія) розпочався єпархіальний етап процесу беатифікації Слуги Божого о. Антона Деметра (1925-2006) з провінції св. Йосипа, Нареченого Пресвятої Діви Марії.