Бог промовляє до нас у нашій щоденності. Але буває і так, що Господь, для того щоб обдарувати когось винятковим словом і своєю любов’ю, випроваджує таку людину у пустиню. Таким виходом у пустиню може бути пережиття реколекцій.
Саме для того, щоб почути слово від Господа і досвідчити Його неймовірної турботливої любові, прибули до Дому Матері, що у Більшівцях при францисканському монастирі, п’ять осіб: із Києва, Борисполя, Новоград-Волинського, Коломиї і Шепетівки.
Реколекції lectio divina, під темою “Пасхальна дорога учня”, тут розпочалися 10 січня і тривали дев’ять днів. Впровадження у молитву Словом і опікою над реколектантами мав бр. Станіслав, місцевий францисканець.
Час реколекцій проходий у тиші, бо вона необхідна для цього, щоб почути Бога. Слово Господа завжди є дієвим і це можна було зауважити по учасниках цих реколекцій. Остаточно Господь своїм словом прагне нас навернути, отже допровадити до переміни нашого серця і мислення. Одним із важливих ознак навернення є мир і радість но і прагнення чинити своє життя даром любові для інших.
Якщо хтось погоджується вийти у пустиню, якою є реколекції, то там може почути Того, за Яким тужить кожне людське серце. Почувши Господа, людина усвідомлює собі те, як її любить і поважає Господь, бо вислуховує її і хоче із нею розмовляти. Це винятковий досвід, який випроваджує пустиню із серця людини, і тому це серце утихомирюється а життя стає радіснішим і повнішим. А які люди, такі і місця, де вони живуть і працюють.