Шістнадцять братів францисканців, які здійснюють душпастирське служіння у монастирях в Україні, зібралися в днях 21-22 квітня 2021 року, у львівському санктуарії св. Антонія, на першій братерській зустрічі Кустодії Святого Хреста в Україні. Метою зустрічі було проведення дня зосередження, і паломництво до Обидова та Кам’янки-Бузької – місця народження і парафії хрещення Вельмишановного Слуги Божого о. Венантія Катажинця.
Зустріч розпочалася обідом. Після обіду брати прослухали конференцію о. Славомира Бистрого про життя та діяльність о. Венантія Катажинця. У ній Слуга Божий був представлений як людина, котра вимагає від себе, безмежно довіряє Богові та є віддана Ордену. О. Славомир говорив, що Слуга Божий Венантій є прикладом відважної духовності, яка є важливою і потрібною.
Далі брати адорували Ісуса у Пресвятих Дарах. Після адорації була звершена конвентуальна Свята Меса, яку очолив о. Станіслав Кава, провінційний кустош в Україні. Оскільки цього дня в літургії львівської римсько-католицької Церкви було свято Освячення Кафедральної базиліки, – о. Станіслав під час проповіді говорив про заслуги францисканців для цієї церкви. Будівництво Кафедрального собору розпочав бл. Яків Стрепа, впродовж багатьох років сторожем Кафедрального собору був отець єпископ Рафал Керницький, а сьогодні обов’язки єпископа-помічника львівської архідієцезії виконує отець єпископ Едуард Кава. Також говорив про те, що помісна Церква є частиною вселенської Церкви, тобто в духовному значенні в ній є все те, що у вселенській Церкві.
На другий день учасники зустрічі поїхали до Обидова – місцевості, де народився Слуга Божий, щоб у каплиці, з часів молодості о. Венантія, помолитися розарієм. Натомість у парафіяльному костелі в Кам’янці-Бузькій, де о. Венантій прийняв таїнство хрещення, була звершена Свята Меса. Очолив Євхаристію о. Павло Одуй, економ Кустодії. Під час проповіді, посилаючись на перше читання, він сказав, що «так само, як колись Филипа, диякона, сьогодні Господь посилає нас до сповідальниці, попри те, що ніхто не хоче сповідатися, до пустого храму, де на нас ніхто не чекає, до апостольства, якого ніхто не прагне, у невідповідну пору. Але Святий Дух керує не тільки нами, але також посилає до нас людей і готує їх на зустріч з нами».
Зустріч завершилася обідом, після якого брати роз’їхалися до своїх монастирів.