О. Джіроламо Маші народився у 1227 р. в Італії. В юному віці він вступив до ордену францисканців. У 1272 р. виконував функцію папського легата у Греції. Він поїхав туди, щоб запросити делегацію місцевої православної Церкви до участі в Другому Ліонському соборі. У 1274 р. о. Джіроламо прийшов на зміну о. Бонавентурі з Баньореджо, ставши генеральним міністром Ордену Братів Менших. У 1278 р. папа Миколай ІІІ номінував його на кардинала.
О. Джіроламо був обраний папою 15 лютого 1288 р., однак відмовився прийняти таку гідність. Проте кардинали відкинули його відмову та повторно обрали на наступника Петрової Столиці 22 лютого.
Папа Миколай IV був вмілим політиком. Він коронував Карла ІІ Анжуйського, сина Карла І Анжуйського на короля Сицилії і Єрусалиму, підписав договір з Альфонсо ІІІ Ліберальним і Філіппом IV Вродливим щодо відібрання Сицилії з рук Хайме ІІ Справедливого, та конкордат із португальським королем Дінішем І, тощо.
Життя Святішого Отця було сповнене аскетизму, а його понтифікат характеризувався францисканською покорою і добротою. Його названо великим папою місіонерів, тому що за його наказом ордени розвинули місійну працю в Албанії, Сербії, Боснії та Вірменії. У 1289 р., з його листами, францисканець Йоан із Монтекорвіно прибув аж до Пекіна, тим самим започаткувавши католицьку місійну працю в країнах Азії.
Також францисканський папа сприяв розвитку мистецтва. За його понтифікату оздоблено мозаїкою дві римські базиліки: Санта-Марія Маджоре і св. Йоана в Латерано (Латеранська базиліка).
Своє земне життя папа Миколай IV завершив 4 квітня 1292 р. в апостольському палаці, побудованому на його прохання поруч із римською базилікою Санта-Марія Маджоре.