О. Кипріан Станіслав Розумкевич народився у 1882 році у Львові, де закінчив школу та гімназію. У 1908 році вступив до Ордену Францисканців, а через рік склав перші чернечі обіти. Потім вивчав філософію та теологію у Кракові, а у 1916 році прийняв пресвітерські свячення.
Через рік вступив до австрійської армії, де до січня 1918 року був капеланом в інфекційній лікарні у Кракові, після чого служив у 59-ій піхотній дивізії, а від червня до листопада – у Першому уланському полку. О. Кипріан був одним із найбільш ревних військових капеланів від моменту вступу до Польського Війська. 14 січня 1919 року його призначено капеланом 36-ого піхотного полку. Спершу, півтора роки, він перебував на українському фронті, потім – на війні з більшовиками. В особливий спосіб о. Кипріан вирізнився у боях під Полоцьком і Дуніловичами, де, не зважаючи на обстріли ворогів, піклувався про поранених. 17 липня 1920 року, під час відступу знад Дзвіни, коли, своїм звичаєм, о. Кипріан об’їжджав відділи, його зненацька затримав патруль більшовицької кавалерії під Лідою. Зі священика знято сутану та вбито. Він отримав два вогнепальні поранення та шість різаних ран. О. Кипріана поховано на кладовищі Захисників Львова у Львові. У 1921 році його посмертно відзначено Хрестом Virtuti Militari.
У архіві Монастиря Францисканців у Кракові, у персональній справі о. Кипріана Розумкевича зберігся документ, виданий військовим штабом стосовно його смерті у 1920 році. Окрім того, збереглася праця, написана власноруч у 1915 році семінаристом Кипріаном, у якій йде мова про Йоана Дунса Шкота.