Лев Райс народився 4 квітня 1850 р. у с. Мєйсце-П’ястове біля Кросна. Своїй релігійності і покликанню він завдячує вихованню матері, а також впливу костелу францисканців у Кросно, до якого він ходив, будучи юнаком.
У віці 19 років вступив до Ордену Братів Менших Конвентуальних, а в 1873 р., прийняв пресвітерські свячення у Кракові.
В Ордені о. Самуїл виконував функцію настоятеля монастиря в Саноку і у Львові, а будучи міністром провінції, – двічі в Ясло і двічі у Кракові.
О. Самуїл відзначався великими організаційними здібностями. Функцію настоятеля краківської спільноти він виконував, між іншим, у час, коли дизайном інтер’єру францисканського храму займався Станіслав Виспянський. Знаними є історії, пов’язані з їхніми естетичними поглядами, що відрізнялися. Одна з історій пов’язана з приготованим С. Виспянським проектом вітража бл. Саломеї. Тодішній настоятель, о. Райс, його не прийняв, а оскільки живописець не представив нового проекту, – проект замовили у Владислава Россовського, на підставі якого було виготовлено і вмонтовано вітраж. Однак коли у 1907 р. знайдено інший проект Виспянського, вітраж Россовського було вийнято з вікна пресвітерію і заміщено зі сторони внутрішнього двору монастиря, де його можна оглядати по сьогоднішній день.
Будучи міністром провінції, о. Райс, впродовж трьох каденцій, провів внутрішню реформу в структурі ордену, пропагуючи спільнотове життя монахів, тощо. Після третього вибору на посаду провінційного міністра у 1899 р., він провів реформу чернечого життя під назвою „Vita perfecte communis”. Володів кількома іноземними мовами і писав вірші.
Помер о. Самуїл після важкої недуги вночі 20 липня 1901 р., в Кракові, у віці 51 року.
About the Author
