Керівник Бюро з Питань справедливості, миру і цілісності створіння Ордену Братів Менших Конвентуальних закликав францисканців з цілого світу до молитви Псалмом 17.
„У час, коли наші брати в Україні вирішили залишитися зі своїми людьми, у час, коли наші брати в Польщі та Румунії приймають і опікуються біженцями, ми, як сини св. Франциска, хочемо всі кричати з усіх сил до Господа! Нехай наш голос кричить до Господа, коли ми молитимемося Псалмом 17”, – написав чотирма офіційними мовами ордену бр. Майкл Джозеф Ласкі.
„Це псалом наших братів і людей з України. Це їхній псалом, крик про справедливість!”, – додав генеральний делегат з Питань справедливості, миру і цілісності створіння.
Братів із Африки він попросив про молитву за братів у Монастирі св. Франциска у Львові; братів із Центрально-Східної Європи – за братів у Монастирі бл. Якова Стрепи в Більшівцях; братів з середземноморських країн – за братів у Монастирі св. Бонавентури в Борисполі; братів із Південної Америки – за братів у Монастирі св. Максиміліана Кольбе в Кременчуці; братів із Західної Європи – за братів у Монастирі Матері Божої Ангельської в Мацьківцях; братів з Азії – за братів з України, які готуються до священства в Польщі та Італії; а братів з англосакських країн – за братів з Польщі та Румунії, які приймають і служать біженцям.
Орден Братів Менших Конвентуальних (Францисканців) у цілому світі нараховує близько 4 тисяч братів.
Псалом 17
Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.
Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.
Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, – несправедливости в мені не знайдеш.
Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.
Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.
До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.
Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.
Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли, замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.
Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.
Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.
Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу, від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля – життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми.
Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.
А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.