Монастир Матері Божої у Віньківцях
Софія з роду Замойських, по другому чоловікові – Лянцкоронська, у 1628 р. пожертвувала францисканцям місце під будівництво костелу та монастиря. Під час провінційного капітулу, який відбувся в цьому ж році у Львові, брати прийняли цей подарунок, і також було призначено настоятеля монастиря. Спершу костел був дерев’яним. У 1643 р. та ж добродійка, Софія із Замойських, по третьому чоловікові – Тишкевич, пожертвувала кошти на будівництво мурованого костелу.
У 1734 р. на монастир і костел напали козаки, забрали те, що вдалося, і спрофанували Пресвяті Дари. У 1780 р., завдяки допомозі родини Гумецьких, костел був розбудований і освячений кам’янецьким єпископом.
У костелі Матері Божої Ангельської, – такою була його назва, – знаходилися два чудотворні образи: Матері Божої Ченстоховської і св. Антонія Падуанського.
На початку ХІХ ст. до парафії належало близько 4000 вірних. Парафія охоплювала 22 села, в яких було 5 каплиць, куди потрібно було доїжджати.
У 1832 р. монастир був ліквідований російською владою. Костел, натомість, залишився і надалі продовжував служити католикам. Деякі францисканці залишилися на місці та продовжували служити вірним як дієцезіальні священики.
У 20-их роках ХХ ст. до парафії належало 6000 вірних. Костел був зачинений у 30-их роках, у часи комуністичного терору. Будівля костелу була зруйнована за часів Хрущова, а на її місці збудовано будинок державної адміністрації.
About the Author
