Щороку у липні Санктуарій Матері Божої в Більшівцях начебто оживає: і не тільки від великої кількості прочан та молоді, що приходять та приїжджають, але й від того, яка сильна благодать витає над цим місцем у такі дні.
А й справді – протягом цього часу ледь не в кожного учасника тоненькою цівкою стікали сльози радості та покути, ледь не кожен ділився своїм свідоцтвом зміцнення віри, і таки кожен учасник щодня падав на коліна та щиро молився за заступництвом Матері Божої.
Сучасному суспільству так подекуди бракує віри: у Господа, у краще майбутнє, у не таке вже пропаще сьогодення та й іноді навіть у себе самих. Саме тому віра і Марія стали головними та, мабуть, знаковими темами цьогорічної зустрічі молоді, адже лише Марія, як добра мама, може пробудити нас та й весь народ із тривалої духовної сплячки.
Учасники зустрічі молоді як свідомі християни також не залишилися осторонь подій на сході України. Протягом трьох днів зустрічі молодь щодня молилася за те, щоб війна в Україні закінчилася, за мир в країні, навернення для народу, за воїнів, що і досі собою закривають всю Україну від куль та за тих, які вже відійшли у Вічність та стали героями.
Поряд з цим на усіх чекали три наповнені подіями та конференціями дні, які б нізащо не залишили байдужими навіть найзатятіших скептиків.
День 1. Загрози для віри
Опісля урочистої служби Божої під час храмового свята у неділю, яку очолив митрополит Львівських Мечислав Мокшицький, учасники зустрічі мали можливість взяти участь у конференції про те, що не дозволяє нам повністю віддатися Богу. Різні залежності, секти, банальна віра в гороскопи та знаки зодіаку, практика східних філософій, таких як медитації, йога та веганство, магія та ворожіння – і це ще не весь список того, що перешкоджає нашій вірі.
Молодь також мала можливість поділитися власним досвідом та поспілкуватися на такі теми із жителями тутешнього селища. Не зважаючи на негоду та дощ, молоді люди з усієї України несли, як добру новину, щиру і напутню розмову та молитву за мир у кожен дім, а потім, так само не зважаючи на дощ, прославляли піснями і танцями Бога. І навіть болото, що було під ногами, стало великим символом того, як треба боротися зі злом – не зважати на нього, радіти життю, і за потреби несамовимо топтати, аби знало своє місце.
День 2. Пробуди, Маріє, наш народ
Цього дня спеціальним гостем програми став єпископ Едвард Кава, який виголосив захопливу конференцію про Марію та очолив службу Божу. Владика щороку мотивує та надихає молодь на нові звершення та дорогу в єдності з Богом.
Та, мабуть, найважчою та найпліднішою частиною дня стала Хресна дорога за участю воїнів АТО: глибокі роздуми про долю нашої Батьківщини, щира молитва за народ, а також інсценізоване розп’яття Ісуса на хресті до сліз розчулили кожного.
Християнська молодь довела, що не бажає залишатися осторонь війни, яка є не тільки на сході України, але й у кожного в серці. Війну не можна ігнорувати, на війні потрібно боротися і віддавати усі свої сили на перемогу, яка б це війна не була – така, як зараз на сході чи запекла духовна.
День 3. Бережіть храми своїх душ
«Якщо ми думаємо про Бога, то Він уже існує», – саме так, цитуючи італійського теолога Ансельма Кентерберійського, настоятель францисканців в Україні о. Станіслав Кава на своїй конференції у вівторок доводив існування Бога, розповідав про віру та істину. Опісля літургії, яку він же й очолив, учасників зустрічі молоді чекав вихід з несподіванкою. Іще одне паломництво в паломництві, як жартівливо називали його молоді люди, вирушило по обіді, і всі були вельми здивовані тим, що побачили – прекрасний, проте зруйнований та занедбаний храм початку XVIII ст., який за словами о. Мар’яна Мельничука, виглядав так само, як душа людини без Бога.
Щоб остаточно очистити свою душу та засвоїти плоди зустрічі, молодь взялася за наведення порядку в храмі. Учасники зустрічі молоді цього разу стали першопрохідцями, адже так само колись виглядав і храм в Більшівцях, так само учасники першої зустрічі молоді майже 20 років тому виносили звідти сміття та стирали лайливі слова зі стін.
Храм у Більшівцях піднявся з руїни завдяки ревній праці францисканців. Можливо, колись християни всієї України приїжджатимуть у храм в Кукільниках на служби та відпусти. А поки що – перший раз, мабуть, більш, ніж за півстоліття у храмі лунала молитва та спів прослави. Щирі слова з молодих уст наповнювали храм новим життям і закладали новий початок, можливо, ще одного католицького храму в Україні. А сльози, що бриніли в очах людей таки звіщали про безмежну благодать, яку отримали учасники зустрічі молоді.
***
Коли молодих людей питали, що б вони хотіли змінити у зустрічі, то майже всі одностайно відповідали, що потрібно зробити її довшою. Проте, не зважаючи на те, що такі насичені дні швидко закінчилися, є надія, що вони принесуть свої плоди на всі майбутні місяці та роки у житті молодих християн.
Один з учасників зустрічі молоді, щиро дякуючи за проведений у Більшівцях час, сказав: «Є сльози суму, є сльози радості. А є сльози просвітлення. Протягом всієї зустрічі я плакав через те, побачив Світло». Можливо, не тільки ця молода людина отримала просвітлення, але беззаперечно, що таки всі учасники зустрічі змогли знайти свою персональну дорогу до Світла та завдяки Марії, Цариці миру і поєднання, в Більшівцях відчули поклик до пробудження, до справжньої віри та до нового життя.
Тетяна ХОРОНЖУК