Феліче Перетті, у майбутньому – францисканець із Ордену Братів Менших Конвентуальних, а ще пізніше – папа Сікст V, народився 13 грудня 1521 р.
Він походив із убогої сім’ї. Його освітою зайнявся вуй, який був францисканцем. В Ордені він був старанним учнем і студентом, в короткому часі він отримав ступінь доктора богослов’я. Після свячень він виконував обов’язки генерального інквізитора у Венеції, генерального прокурора, генерала ордену, тощо. Був висвячений на єпископа, у 1570 р. – номінований кардиналом.
Після смерті Григорія ХІІІ, 24 квітня 1585 р. був одноголосно обраний папою, приймаючи ім’я Сікст V.
Понтифікат папи Сікста V тривав недовго, але, незважаючи на це, йому вдалося провести у Ватикані низку реформ: він упорядкував фінансові справи, створив 15 Конгрегацій Кардиналів, зменшив кількість кардиналів у Кардинальській Колегії, розібрався зі злочинністю, винісши вирок публічної страти багатьом злочинцям, у тому числі духовенство (через це його називали „залізним папою”), створив Конгрегацію Обрядів, яка „повинна була наглядати за дотриманням встановлених Церковних церемоній і не допускати до будь-якої їхньої зміни”.
Францисканський папа був хорошим господарем своїх земель: він опікувався містами, дбав про фермерів, у Римі побудував водогони, перебудував Латеранський і розбудував Ватиканський палаци, звів нове приміщення для Ватиканської бібліотеки.
Святіший Отець надавав фінансову підтримку Католицькій Лізі в релігійних війнах у західній Європі, і польським королям: Стефану Баторію та Сигізмунду ІІІ Вазі. Також він встановив додаткові інквізиційні трибунали, проголосив св. Бонавентуру вчителем Церкви.
Своє земне життя папа Сікст V завершив у віці 68 років.