В св. Літургії згадуємо 8 липня.
Йоан народився бл. 1414 р. в Дуклі, на Підкарпатті, в заможній міщанській родині. В 30-х роках XV ст. він вів життя пустельника недалеко в горах. Саме там він зрозумів своє покликання – бути монахом.
Роздавши убогим свій маєток, Йоан бл. 1434 р. вступив до Ордену Францисканців у Кросні, звідки його направили вивчати теологію у Краків.
Після формації у Ордені, він прийняв священичі свячення. Йому відразу довірили обов’язки проповідника, що свідчить про його видатні ораторські здібності і хорошу репутацію між братами.
Йоан також виконував функції настоятеля монастиря в Кросні і Львові. Бл. 1443 р. став настоятелем руської кустодії, яка на той час складалася з семи монастирів.
Під час перебування у Львові, Йоан зустрівся з бернардинами, а заохочений їхнім способом життя в 1463 р. став одним із них. Короткий час він працював в Познані, а згодом, аж до смерті, у Львові, де виконував обов’язки сповідника і проповідника, був також душпастирем німців.
Він був ревним монахом, довгі години присвячував молитвам, прославився як великий шанувальник Матері Божої. Під кінець життя Йоан страждав від багатьох хвороб, він втратив зір та мав безвладні ноги.
У славі святості помер у Львові 29 вересня 1484 р., біля його гробу молилися не лише католики двох обрядів, але також православні. Заступництву св. Йоана приписується рятунок Львова в 1648 р., під час облоги міста військом Богдана Хмельницького.
Папа Клемент ХІІ оголосив Йоана блаженним в 1773 р., Йоан Павло ІІ канонізував його 10 червня 1997 р. в Кросні. Мощі св. Йоана знаходяться в його Санктуарії в Дуклі.
Боже, Ти обдарував святого Йоана, пресвітера, чеснотами великої покори і терпеливості; † вчини, щоб ми, наслідуючи його приклад, * отримали таку саму нагороду. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.