Традиція парафіяльних реколекцій сягає ХІІІ ст. і пов’язана вона з постаттю нашого великого покровителя – св. Антонія. Саме він був першим в історії Церкви священиком, який впродовж всього Великого Посту в 1231 р. проголошував мешканцям Падуї великопісні проповіді і сповідав.
Тут починається історія реколекцій, які зазвичай відбуваються під час Адвенту та Великого Посту. Саме слово походить від латинського „recolere”, що означає повторювати, збирати на ново і в нашій свідомості асоціюється з проповідями, науками для різних вікових груп, молитвами, конференціями та сповіддю, тобто часом присвяченим духовному очищенню та внутрішній віднові, метою якого є глибша зустріч з Богом.
Цього року реколекції в парафії св. Антонія були винятковими. Передусім з огляду на те, що були вони відновленням Святих Місій, які Парафія пережила в червні минулого року. Святі Місії – це довші, особливі реколекції, в якій Церква реалізує своє місійне покликання проголошувати всім народам Євангеліє, щоб всі люди могли жити повнотою Божого життя, об’єднані Святим Духом любові.
Ще однією особливістю великопісних реколекцій було те, що відбувалися вони у ювілейний рік нашої Архідієцезії з нагоди 600-річчя перенесення апостольського престолу з Галича у Львів. На завершення реколекцій отець-реколекціоніст наголосив на тому, що у нашій святині кожного дня можна отримати цілковитий відпуст – індульгенцію, тобто прощення кари за гріхи, які людина вже визнала у Таїнстві покаяння. І хоч „індульгенції” часом викликають в нас негативні асоціації, пов’язані з „темними” сторінками в історії, М. Лютером та розколом в Церкві, вони є для вірних великим даром, який може принести полегшення душам в чистилищі або стати допомогою на дорозі до власного спасіння.
Особливий час присвячений Богу та духовному відродженню вірних парафії св. Антонія тривав 4 дні – з 8 по 11 березня 2012 року. Як і під час Святих Місій супроводжували нас Отці Місіонери св. Вікентія де Поля – о. Станіслав Ірісік, о. Михайло Талаптанич та Сестри-Шаритки – с. Ядвіга-настоятелька та дві сестри-послушниці – с. Валентина та с. Ксенія. Проповіді та конференції можна було почути трьома мовами – польською та українською щодня, а в неділю також і російською.
Кожен день реколекцій був присвячений окремій темі:
Четвер, 8 березня, – темі Божого милосердя, в якій отець-місіонер на прикладах зі Святого Писання про милосердного батька, милосердного самаритянина та ін. показував істинний образ Бога, який є любов’ю, прощенням та милосердям, котрого ми повинні любити та наслідувати у своєму людському житті.
П’ятниця, 9 березня, – темі святості, до якої покликана кожна людина, кожен християнин, яка є завданням, а також зусиллям і обов’язком наслідувати нашого Господа Ісуса Христа. Оскільки кожна п’ятниця – це покутний день впродовж всього літургійного року, а особливо у Великому Пості, вірні цілий день мали можливість приступити до Таїнства Покаяння, адорувати Ісуса у виставленій Гостії, а також взяти участь у великопісних богослужіннях: Хресній Дорозі та Гірких Жалях.
Субота, 10 березня, – темі хрещення. Особливістю цього дня було відновлення обітниць хрещення, які, у більшості випадків, роблять від нашого імені рідні та хресні батьки, коли ми ще не усвідомлюємо важливості цього Таїнства для нашого спасіння. Цього разу кожен учасник під час св. Літургії занурюючи руку в освячену воду, добровільно відрікся від злого духа і свідомо визнав свою віру в Пресвяту Трійцю – Отця, Сина і Святого Духа та спільноту святих – Святу Церкву, нашу Матір, містичне Тіло Христа, до якого завдяки Таїнству Хрещення належить кожен християнин.
Завершилися реколекції у неділю, 11 березня, урочистим благословенням під час кожної Євхаристії. На Службах Божих о 11.00 та о15.00 діти та вірні подякували Отцям Місіонерам та Сестрам за присвячений для них час – за проголошене слово Боже, богослужіння, конференції, за увагу, яка не оминула нікого – ні дітей, ні молодь, ні дорослих. Одним із важливих моментів було богослужіння під місійним хрестом, як знак подяки за дар святої віри, за спільноту Церкви та можливість відкрито визнавати свою приналежність до Христа, а остаточним завершенням цих виняткових днів стала подячно-благальна адорація Ісуса у Пресвятих Дарах після вечірньої Євхаристії о 19.00.
