Лист папи на 800-ліття вступу св. Антонія Падуанського до францисканців

Лист папи на 800-ліття вступу св. Антонія Падуанського до францисканців

З нагоди 800-ої річниці вступу св. Антонія Падуанського до Ордену францисканців папа Франциск написав лист до генерального міністра о. Карлоса Тровареллі. Після короткого висвітлення історії покликання Святого, починаючи від зустрічі з першими францисканськими мучениками у Коїмбрі та аж по його перебування в Падуї, папа заохотив братів пережити цю річницю як нагоду до пошуку того ж „непокою” св. Антонія, щоб проголошувати Євангеліє і любов до ближнього.

 До Шановного Отця
Карлоса Альберто Тровареллі
Генерального міністра
Ордену Братів Менших Конвентуальних

Мені було приємно дізнатися, що Орден із радістю відзначає вісімсотліття францисканського покликання св. Антонія Падуанського. Вісімсот років тому, у Коїмбрі, молодий регулярний канонік з ордену Августинців Фердинанд, який народився у Лісабоні, дізнався про мучеництво п’яти францисканців, вбитих через християнську віру 16 січня цього ж року в Марокко, і вирішив змінити своє життя.

Він залишив свою вітчизну та вирушив у дорогу, яка символізувала його духовну мандрівку навернення. Спершу він вирушив до Марокко, сповнений рішучості відважно жити Євангелієм, слідами вбитих там францисканських мучеників, а згодом, внаслідок аварії корабля неподалік узбережжя Італії, як це трапляється сьогодні багатьом нашим братам і сестрам, прибув до Сицилії. Із Сицилійської землі Боже провидіння привело його на дорогах Італії та Франції до зустрічі зі св. Франциском Ассізьким. Під кінець він переїхав до Падуї, міста, яке назавжди, в особливий спосіб, буде зв’язаним із його іменем, і яке береже його тіло.

Прагну виразити побажання, щоб ця значуща річниця пробудила, особливо серед францисканських монахів і шанувальників св. Антонія, розпорошених по всьому світі, прагнення досвідчити той же святий непокій, який провадив його дорогами світу, щоб словом і вчинком свідчити про Божу любов. Його приклад розділяння труднощів із сім’ями, вбогими та відкиненими, а також любов до правди і справедливості, спроможні ще й сьогодні пробудити благородне зобов’язання до братерської саможертовності. Передусім я думаю про молодь: цей давній Святий, проте настільки сучасний і геніальний у своїй інтуїції, може стати взірцем для наслідування новим поколінням, щоби дорогу кожного з нас вчинити плідною.

Я духовно єднаюся з тими, хто візьме участь у різних заходах, які проводитимуться для того, щоб пережити на молитві та в любові вісімсотліття вступу св. Антонія Падуанського до францисканців. Бажаю всім, щоб могли повторити за св. Антонієм: „Я бачу свого Господа!” Чимось необхідним є „бачити Господа” у кожному браті й сестрі, даючи всім розраду, надію і можливість зустрітися з Божим Словом, на якому можна заякорити власне життя.

З цими почуттями, і з проханням про молитву за мене, від щирого серця уділяю апостольське благословення родині Братів Менших Конвентуальних і всім, кого надихає духовність св. Антонія Падуанського.

З братерським привітанням,
Франциск
Рим, у Латеранській базиліці Св. Йоана,
15 лютого 2020 р.

Leave a reply

Twój adres email nie zostanie opublikowany. Pola, których wypełnienie jest wymagane, są oznaczone symbolem *