ЛИСЯНКА - Монастир Непорочного Зачаття ПДМ

ЛИСЯНКА - Монастир Непорочного Зачаття ПДМ

Монастир Непорочного Зачаття у Лисянці

Францисканці прибули до Лисянки у 1733 р. на запрошення Теофілії Яблоновської. Вона пожертвувала кошти на заснування монастиря та костелу, при якому була парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії. До парафії, в якій працювали францисканці, належало тоді 57 місцевостей, а окрім монастирського костелу було ще 5 каплиць, до яких потрібно було доїжджати.

Костел у місті спершу був дерев’яний. У 1820-1826 р.р., завдяки підтримці княгині Цецилії Радзивілл, був зведений мурований храм. За розпорядженням фундаторки, при монастирі проводилась благодійна діяльність для бідних; для цього були збудовані притулок і лікарня для потребуючих. Окрім того, завдяки старанням і коштам княгині, там відкрито школу для хлопців.

Пізніше, – коли францисканці вже не провадили в цьому місці душпастирської діяльності, – до костелу були добудовані дві вежі. У храмі знаходився чудотворний образ св. Антонія Падуанського.

Під час козацьких повстань, бунту Залізняка, 15 червня 1768 р., після здобуття замку і вчиненої там різні, бунтівники повісили в костелі о. Модеста Кіларського, о. Фелікс Грамельський і о. Кипріян Шафрнакевич були спалені в с. Водянка, а настоятель монастиря о. Яцек Павловський загинув у грудні цього ж року. У 1778 р. загинули наступні францисканці: о. Хризостом Якубович, о. Егідій Ясевич, о. Казимир Пенговський, о. Мельхіор Рікярделлі та бр. Віктор Собєжанський.

У 1832 р. францисканський монастир був ліквідований царською владою. Проте римсько-католицька парафія існувала в тій місцевості до ХХ ст. Проте не всі францисканці покинули це місце. Там залишився о. Ян Пайончковський, який пропрацював дієцезіальним священиком до смерті в 1861 р. Стало про це відомо завдяки інформації з пам’ятної таблиці, що знаходилася в костелі.

Сьогодні в Лисянці не залишилося й сліду від костелу та монастиря францисканців. Будівлі були зруйновані у 1930 р. Свідоцтво їх існування можна знайти у виданні „Tygodnik Ilustrowany” з 1883 р., в якому знаходиться малюнок тодішнього костелу. На місці, де колись знаходилися монастирські будівлі, у 2000 р. збудовано церкву св. Архангела Михаїла і парафіяльну школу. На території, неподалік від церкви, знаходиться сьогодні тільки нагробний камінь, який колись знаходився в костелі. На цьому камені знаходиться напис: „тут спочиває вічним сном Станіслав Чарковський, полковник Війська Польського. Року 1795”. До наших часів збереглися також, у державних архівах в Черкасах і Житомирі, метричні книги парафії з 1786-1915 р.р.