Побожне перебування в пустельні
1Ті, хто бажає мати чернече життя в пустельні, нехай будуть там утрьох, або щонайбільше – четверо, двоє з них нехай будуть матерями і нехай мають двох синів або принаймні одного.
2Ці двоє, які є матерями, нехай мають життя [на кшталт] Марти, а два сини нехай мають життя Марії (пор. Лк. 10, 38-42), і нехай мають спільне закрите місце, в якому кожний мав би свою келію, молився б у ній і спав. 3І нехай відмовляють завжди повечір’я з [даного] дня відразу після заходу сонця; і нехай стараються зберігати мовчання. І нехай відмовляють свої часи і встають на утреню. І нехай шукають перше Царство Боже та його справедливість (пор. Мт. 6, 33; Лк. 12, 31). 4І стосовної пори відмовляють час І, після часа ІІІ перервуть мовчання і можуть спілкуватись і йти до своїх матерів. 5І – якщо бажають – можуть, задля любові Господа Бога, попросити їх про милостиню, як маленькі убогі [люди]. 6І згодом відмовлять час VI і IX і вечірню відповідної пори. 7І до місця закритого, в якому самі мешкають, нехай не дозволяють нікому входити і нехай в ньому не їдять. 8Ці брати, які є матерями, нехай стараються триматися далеко від людей, і з огляду на послух до свого міністра, нехай стережуть своїх синів перед людьми, щоб ніхто не міг з ними розмовляти. 9Ті сини нехай з ніким не розмовляють, за винятком своїх матерів і міністра, і кустоша свого, якщо цей з Божого благословення забажає їх відвідати. 10Сини ж нехай інколи переймуть на себе обов’язки матерів, по черзі яку встановлять між собою. Це все, що було сказане, нехай брати стараються зберігати сумлінно та ревно.