ДЕНЬ СВЯТОСТІ ЖИТТЯ

ДЕНЬ СВЯТОСТІ ЖИТТЯ

Пресвята Діво, Богородице Маріє, всі Ангели та Святі! Прагнучи нести допомогу ненародженим дітям, міцно постановляю і обіцяю, що в Урочистість Благовіщення Пресвятої Діви Марії беру в духовне усиновлення одну дитину, чиє ім’я знає тільки Бог…

8 квітня цього року Католицька Церква винятково святкувала Урочистість Господнього Благовіщення, яка була перенесена з 25 березня з огляду на Страсний тиждень. Цей день є одночасно Днем Святості Життя і у багатьох людей асоціюється з Духовним Усиновленням ненародженої дитини – обов’язок, який беруть на себе багато християн щоденно молячись, складаючи Богові жертви, приймаючи Святе Причастя в намірі зачатої дитини, якій загрожує смерть.
Потрібно зазначити, що у Львівській Архідієцезії ініціатором Духовного Усиновлення був о. Владислав Лізун, який у лютому 1997 р. запросив п. Вєславу Ковальську та о. Станіслава Яроша, пауліна, провести у храмі св. Антонія реколекції на тему захисту ненароджених. Ця тема є близькою серцю о. Владислава, адже його магістерська праця носила назву «Запобіжні засоби для захисту ненароджених» та була написана на основі проповідей Примаса Тисячоліття о. Стефана Вишинського.
На кожній Святій Месі в нашому храмі цього дня багато вірних, як і кожного року, урочисто усиновили якесь незнане для них дитя. Потрібно зазначити, що багато людей чекають цього дня. Серед них жінки, які раніше вчинили гріх аборту і зараз прагнуть направити зло, скероване проти Бога та власної дитини, рятуючи іншим дітям життя. Приходять подружні пари, які не мають власних дітей та свято вірять, що завдяки цій молитві Господь поблагословить також їм. Зобов’язуються молитися за зачатих дітей також багато інших людей з милосердним серцем та доброю душею.
Роздумуючи над Божим словом о. Павло на ранковій Месі звернув увагу на послух, який є рисою доброго та вірного слуги. І наскільки різниться постава Марії, Матері Божої, Слугині Господньої від нашої постави. Адже Вона, хоч і позбавлена первородного гріха, була змушена пройти дорогою віри, так як і ми. А ми за Її прикладом повинні довіритися Богу, дозволити Йому діяти в нас, а не думати своїм обмеженим розумом, що можемо для Господа зробити. Тоді ми станемо справжніми Слугами Бога, який кличе нас, який потребує нас, лише тоді ми досвідчимо глибокої приязні з Богом.

{gallery}lviv/13.04.08{/gallery}

Leave a reply

Twój adres email nie zostanie opublikowany. Pola, których wypełnienie jest wymagane, są oznaczone symbolem *