1В ім’я Найвищої Тройці та Святої Єдності, Отця, і Сина і Святого Духа. Амінь!
2Усім честигідним і улюбленим братам, братові настоятелеві, генеральному міністрові Чину Братів Менших, моєму панові й іншим генеральним міністрам, які будуть після нього, і всім міністрам та настоятелям, і священикам цього братства, смиренним у Христі, і всім простим й послушним братам, першим і останнім: 3Брат Франциск, людина нужденна і квола, ваш найменший слуга, шле привіт у тому, хто відкупив і обмив нас найдорожчою кров’ю своєю (пор. Од. 1, 5), 4ім’я якого почувши, віддайте поклін зі страхом і шаною, впавши обличчям до землі (пор. Неєм. 8, 6). Ім’я його – Господь, Ісус Христос, Син Найвищого (пор. Лк. 1, 32), який є благословенний на віки (Рим. 1, 25).
5Слухайте панове, сини і брати мої, і вислухайте моє слово (Ді. 2, 14). 6Прихиліть ухо (Пс. 77, 1) серця вашого і будьте послушні голосові Сина Божого. 7Зберігайте заповіді Його цілим серцем і виконуйте досконало Його накази. 8Хваліте Господа, бо Добрий (пор. Пс. 135, 1), возносіте Його ділами вашими (пор. Тов. 13, 6), 9бо для того вислав вас (пор. Тов. 13, 4) на цілий світ, щоб ви словом і ділом свідчили Його славу і всіх привели до пізнання того, що крім Нього немає Всемогутнього (пор. Тов. 13, 4). 10Тривайте, отже, в дисципліні та у святім послусі (пор. Євр. 12, 7) та виконуйте те, що ви прирекли Йому добрим і сильним приреченням. 11Господь Бог поводиться з нами, як із синами (Євр. 12, 7)
12Цілуючи ваші ноги, усіх вас благаю, брати, з найбільшою своєю Любов’ю, щоб ви, як лише можете, проявляли всіляку шану та всіляку честь Пресвятому Тілові й Крові Господа нашого Ісуса Христа, 13через які те, що є на небі, й те, що є на землі, було обдароване миром і було поєднане з Всемогутнім Богом (пор. Кол. 1, 20).
14Прошу також в Господі всіх моїх братів-священиків, які є і будуть, і [тих, які] прагнуть стати священиками Найвищого, щоб коли забажають служити Службу Божу самі, будучи не оскверненими, непорочно і з шаною здійснювали правдиву жертву Пресвятого Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа, з святим і чистим наміром, не для осягнення будь-якої земної речі, і не зі страху перед якоюсь людиною чи з любові до неї, немовби бажаючи знайти уподобання в людей (пор. Еф. 6, 6; Кол. 3, 22), 15але цілковита воля повністю за допомогою благодаті нехай спрямовується до Бога, і таким чином нехай прагне знайти уподобання тільки в Найвищому Господі, бо Він сам один діє в тій тайні так, як Йому до вподоби. 16Сам Він ось як говорить: Чиніть це на мій спомин (Лк. 22, 19; 1 Кор. 11, 24). Хто, однак, чинив би інакше, той стає зрадником Юдою і є винним за Тіло і Кров Господню (пор. 1 Кор. 11, 27).
17Пригадайте собі, мої брати-священики, що є записане в законі Мойсея: як переступник, навіть у зовнішніх речах, немилосердно помирав з вироку Господа (пор. Євр. 10, 28). 18О наскільки більші й гірші кари стягує на себе той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився за звичайну, і Духа благодаті зневажив (пор. Євр. 10, 29). 19Людина погорджує, безчестить і топче Агнця Божого, коли, як говорить апостол, не розрізняючи (1 Кор. 11, 29) і не відрізняючи святого Христового Хліба від інших справ чи речей, або негідно споживає, або також, хоча і була б гідною, споживає надаремно і негідно, тому що Господь говорить через пророка: Проклят чоловік, який виконує Божу справу недбайливо (пор. Єр. 48, 10). 20Священиків, які не хочуть справді взяти собі цього до серця, засуджує, мовлячи: Проклену благословення ваші (Мал. 2, 2).
21Послухайте, брати мої: якщо блаженна Діва слушно отримує таку честь, бо носила Його в пресвятому лоні; якщо св. Іван Хреститель затремтів і не смів доторкнутися святої голови Бога; якщо шануємо гріб, в якому декотрий час спочивало Тіло Христове, 22то яким святим, справедливим і гідним повинен бути той, який руками доторкає, серцем і устами приймає й інших причащає Господом, що вже не підвладний смерті, але живе у вічній славі, на якого ангели прагнуть поглядати (1 Пт. 1, 12).
23Погляньте, брати, на звання ваше (пор. 1 Кор. 1, 26) священики, і будьте святими, бо Він – Святий(пор. Лев. 11, 44; 19, 2). 24Як Господь Бог з огляду на цю святу службу виніс вас понад усіх людей, так і ви більше від усіх любіть Його, шануйте і вшановуйте. 25Великим нещастям і жалюгідною слабкістю є те, коли маючи Його посеред себе присутнього, займаєтеся чимось іншим у світі. 26Нехай затривожиться всяка людина, нехай затремтить цілий світ і радіє небо, коли на престолі в руках священика є Христос, Син Бога Живого (Мт. 16, 16; Йо. 11, 27). 27О предивна величносте і подиву гідна ласкавосте! О велична смиренносте! О смиренна величносте, бо Господь всесвіту, Бог і Син Божий, так принижується, що для нашого спасіння справді ховається під видом хліба! 28Дивіться, брати, на смиренність Бога і виливайте перед ним серця ваші (Пс. 61, 9). Смиріться і ви, щоб Він вас підніс (пор. 1 Пт. 5, 6; Як. 4, 10). 29Не залишайте нічого ж свого для себе, щоб вас цілих прийняв Той, який увесь вам віддається
30Тому пригадую і заохочую в Господі, щоб у місцях, де перебувають, відправлялася впродовж дня лише одна Служба Божа згідно з канонами Святої Церкви. 31Якщо ж в цьому місці більше священиків, то нехай один з любові задовільниться участю (в Службі Божій), яку служитиме інший священик; 32бо Господь Ісус Христос наповнює присутніх і неприсутніх, які є цього гідні. 33Хоча, бачачи Його в багатьох місцях, то залишається, однак, нероздільним і не зазнає ніякої втрати, але діє один всюди, як Йому до вподоби з Господом Богом Отцем і з Духом Святим Утішителем на віки вічні. Амінь.
34А тому той, хто від Бога, той слухає слова Божі (Йо. 8, 47), то ми, які є особливо призначені до Служби Божої, повинні не лише слухати і чинити те, що говорить Бог, але також і берегли літургійний посуд і всі книги, де є святі слова Божі, для того, щоб огорнуло нас почуття величності нашого Творця і [почуття] нашого щодо Нього підданства. 35Для того напоумляю всіх моїх братів і заохочую у Христі, щоб коли будь-де знайдуть записані слова Божі, – вшанували їх, наскільки можуть, 36якщо ж вони не належно або нешанобливо лежать розкладені в якомусь місці, то, наскільки від них залежить, нехай зберуть їх і складуть тими словами, славлячи Господа, що сказав був (1 Цар. 2, 4). 37Багато речей освячується через слова Божі (пор. 1 Тм. 4, 5) і силою слів Христових довершується Тайна Престолу.
38Для того сповідаюсь з усіх моїх гріхів Господеві Богові: Отцю і Синові і Святому Духові, Блаженній Марії Приснодіві і всім святим на небесах і на землі, братові Х., міністрові нашого Чину, моєму чесному панові та священикам нашого Чину і всім іншим моїм улюбленим братам. 39У багатьох справах важко згрішив я, особливо тим, що не виконав правила, яке обітував Господеві, і не молився церковного правила чи то з приводу хвороби, чи тому також, що є я людиною без знань і невченою. 40Отож прошу понад усе, з усіх сил брата Х., генерального міністра, мого пана, щоб доклав усіх зусиль, аби всі повністю виконували Правило: 41і щоб духовні відмовляли Церковне Правило з побожністю перед Богом, зважаючи насамперед на духовну гармонію, як не на мелодійність голосів, щоб голос був у згоді з духом, а дух з Богом, 42щоб могли чистотою своїх сердець з’єднатися з Богом, а не м’якоттю голосів пестили людські вуха. 43Я ж твердо прирікаю все те виконувати, наскільки Бог дасть мені благодаті, й прагну, щоб брати, які є зі мною, виконували те, що до церковного правила і стосовно до інших постанов правила. 44Тих же братів, які не бажають цього виконувати, я не вважаю за католиків і не є вони мені братами. Не хочу їх бачити, ані з ними розмовляти, аж доки не будуть чинити покаяння. 45Це також кажу про всіх інших, які вештаються по світі й легковажать дисципліною, наказаною правилом, 46тому що Господь наш Ісус Христос віддав своє життя, щоб не відхилитись від послуху свого Пресвятого Отця (пор. Флп. 2, 8)
47Я, брат Франциск, нікчема і негідне сотворіння Господа Бога, говорю через Господа Ісуса Христа братові Х., міністрові цілого нашого Чину та всім міністрам генеральним, які будуть після нього, як і всім настоятелям та ігуменам братів, теперішнім і майбутнім, щоб цей лист завжди мали при собі, поводилися відповідно до нього та старанно його зберігали. 48Благаю їх, щоб ретельно дотримували і докладали зусиль, щоб те, що є в ньому написане, виконувалося відповідно до уподобання всемогутнього Бога, тепер і завжди, доки цей світ буде існувати.
49Благословенні будете Господом ви (Пс. 115, 15), які це виконаєте, і Господь навіки нехай буде з вами. Амінь.
Молитва
50Всемогутній, Вічний, Справедливий і Милосердний Боже, дай нам, нужденним, чинити для Тебе те, про що знаємо, що цього бажаємо, і прагнути завжди того, що Тобі подобається, 51щоб ми внутрішньоочищені, внутрішньопросвічені й розпалені вогнем Святого Духа, могли йти слідами улюбленого Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, 52і прийти до Тебе, Найвищий, лише завдяки Твоїй благодаті, Ти, що живеш і царюєш, і отримуєш славу в досконалій Тройці та простій Єдності, Всемогутній Бог на всі віки вічні. Амінь.