Традиція паломництва існує в християнстві від самих його початків. Вже перші християни відвідували ті місця, де перебував Ісус. В ранньому середньовіччі метою паломництв стали могили мучеників, згодом святині, де знаходилися їхні реліквії, часто також відлюдні місця, де жили і молилися побожні пустельники, які служили іншим духовними порадами.
В середні віки зародилися паломництва до місць, де були чудотворні фігури чи образи і вели до них спеціальні дороги, при яких будували храми, монастирі і спеціальні притулки, де паломники могли отримати необхідну духовну і матеріальну допомогу. Таке паломництво було часом однією з найважливіших подій у житті, яке вимагало не тільки гарту духа, але і виняткових приготувань.
Тому що паломництво – це особливе відчуття близькості Господа. Це переживає кожний паломник і робить зусилля, щоб зустріти Бога і завдяки цій зустрічі віднайти сенс свого існування і надати йому надприродній вимір, бо життя кожного християнина – це паломництво до небесної Вітчизни.
В 1634 р. до Більшівців, що біля Галича, прибули Отці Кармеліти, які збудували храм і монастир, де розмістили образ Матері Божої з Дитятком, який також називали образом Матері Божої св. Скапулярію. Цей образ впродовж століть вважався чудотворним, а святиня – місцем особливих Божих благодатей, яку з часом оголошено Санктуарієм, а образ короновано папськими коронами 15 серпня 1777 р.
Матір Божа у чудотворному образі була оточена великою шаною вірних і приходили до Неї по допомогу багато людей зі своїми проблемами, хворобами і клопотами.
Храм і монастир впродовж віків нищили та руйнували, був такий час, що він повністю був спустошений – не молилися там люди, не було святої Меси, не було священиків, але з Божою допомогою його завжди відбудовували, прибували шанувальники Матері Божої, поверталися священики.
В 1945 р. Отці Кармеліти були змушені покинути це святе місце. В 2001 р. до Більшівців приїхали Францисканці, які взялися за відбудову Санктуарію, яке мало стати місцем ”Миру і Поєднання” і саме під таким девізом до Більшівців на Урочистість Матері Божої святого Скапулярію та Францисканську Зустріч Молоді вже багато років сходяться паломництва з різних кутків України.
Цього року паломництва прийдуть зі Львова, Тернополя і Снятина. Як і в давніх віках це особливий час зустрічі з Богом, що має характер подяки та покаяння, тому кожен паломник повинен брати участь у св. Месі, св. Причасті, медитаціях, молитвах, конференціях та прославляти Господа співом. Паломництво – це подорож, сповнена молитви, різних труднощів, гостинності інших людей, а також взаємного свідоцтва віри. Паломництво – це добрі реколекції для нас.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЛОМНИКІВ
Паломнику необхідно:
– мати відповідний стан здоров’я, щоб подолати щодня відстань 30 км;
– бути скромно одягненим (плечі та живіт у дівчини повинні бути закритими);
– залишати за собою порядок на місцях відпочинку та нічлігах.
Паломник бере з собою:
– відповідне взуття на різну погоду (спеку, дощ, болото). В жодному випадку на високій підошві чи «шльопанці».
– щось на голову від сонця.
– ложку, тарілку (глибоку) і чашку.
– два звичайні бинти, один еластичний.
– особи, які приймають особисті ліки, повинні обов’язково взяти їх з собою.
– ковдру, або спальний мішок.
– хто має можливість, може взяти з собою намет.