Триваючи в святковому настрої Різдва Господнього, Сестри Серцянки від Найчистішого Серця Марії разом з душпастирями парафії св. Антонія влаштували в своєму монастирському домі свято для всіх дітей, що беруть участь у катехезі, яку веде с. Олена Куц. Це свято зібрало 12 січня 2013 р., напередодні Урочистості Хрещення Господнього, понад 20 дітей різного віку. Вони мали нагоду разом молитися, співати, насичуватися духовною та тілесною поживою, співпрацювати, спілкуватися та радіти життям.
Зустріч розпочалася святою Месою, яку відслужив о. Петро Франків. Під час проповіді він розказав дітям казку про нещасливу людину, яка не зуміла використати життєвих шансів, незважаючи на поради мудреця, і побажав, щоб кожен з присутніх міг мудро користатися Божими дарами, з любові робити всі свої діла та боротися зі спокусами, які приходять як дикі звірі, щоб поглинути людину, навіть якщо вона зовсім молода.
Наступним етапом святкування був обід – борщ та голубці, приготовані с. Ганечкою. Не обійшлося без ”чудес”: деякі діти, незважаючи на патологічну нехіть до споживання їжі, з’їли борщ до останньої краплі. Після цього розпочалася інтелектуально-мистецька частина зустрічі – діти поділилися на 4 групи і кожна група, обравши свого капітана, отримала плакат з завданням: вибрати правильну відповідь на три запитання та розмалювати плакат. І потрібно зазначити, що всі групи чудово справилися з цією задачею, незважаючи на перешкоди та невелике бажання декого долучитися до творчого процесу.
Потім групи, придумавши собі назву та заспівавши колядку, демонстрували свою творчість та задавали питання всім присутнім і, хоч запитання не завжди були легкі, то однак діти відповіли на всі, а найбільш активні з ”глядацького залу” отримали призи.
Завершенням стала спільна забава, яку провів о. Петро. Шестеро дітей, поодинці, з зав’язаними очима, мали виняткову нагоду ”побувати” разом з Отцем в далекому Єгипті, ”пройтися” по пісках пустелі, ”побачити” верблюдів, ”зіткнутися” з небезпечним скорпіоном, ”полюбуватися” стародавніми пірамідами зовні та всередині і ”доторкнутися” мумії фараона – його ноги, руки, обличчя, та ”випадково” запхати палець у … око фараона, тобто у баночку з кремом. Це було випробування не для слабких, але всі мужньо через нього пройшли. Було багато сміху та бажаючих зіграти роль мумії, останній ”турист” уже мав не одного, а трьох фараонів. На цій веселій ноті завершилася зустріч, а діти покидавшись ще сніжками з о. Петром порозходилися по своїх домівках, щоб вже через тиждень зустрітися з с. Оленою на ”справжній” катехезі при храмі св. Антонія.
{gallery}lviv/13.01.01{/gallery}