Монастир св. Йосифа в Барі
Францисканці прибули до Бару в 1662 р. на запрошення Івана Виговського, київського воєводи, тодішнього власника міста. Спершу ченці проживали в замкових приміщеннях і отримали дозвіл на будівництво, в межах цього ж замку, дерев’яного костелу св. Йосифа. Перебування синів святого Франциска в цьому місті було короткотривалим, тому що в 1672 р. турки захопили місто.
Після повернення до міста в 1699 р. францисканці оселилися при вцілілому костелі, натомість у 1770 р. вони отримали дозвіл від Антонія Любомирського на будівництво костелу на території перед міськими воротами, тобто поза мурами міста. Будівництво храму так і не завершилося. Брати мешкали в монастирі біля костелу. При монастирі був гарний сад, який був основним джерелом утримання братів, адже вони не мали парафії і не провадили душпастирської діяльності.
Барський монастир був ліквідований російською владою в 1832 р. Власність монастиря була передана православній Церкві. У 1856 р. з будівельних матеріалів із розібраного костелу збудовано церкву Преображення Господнього.