Ось і минули довгоочікувані францисканські реколекції «не для всіх – ПРОТИ ТЕЧІЇ», які проходили з 21 по 24 липня 2014 року, залишивши слід добрих спогадів душевно проведеного часу серед мальовничих пейзажів Сколівської природи, спільно долаючи труднощі, шукаючи духовні цінності, власну тотожність, покликання та Джерело правди – Ісуса Христа!
Перший день ми розпочали із спільної молитви, під час якої отримали могутню зброю для подолання труднощів, які зустрічатимемо на своєму шляху і для кращого пережиття з Богом цього часу – францисканський Тау- Хрест.
Набравши з гірського струмочку води, ми вирушили в дорогу з спільним, вдало підібраним, гаслом «Якщо хочеш віднайти джерело, мусиш іти ПРОТИ ТЕЧІЇ». Підіймаючись на вершину гори Парашка отець нам розповідав різні цікаві історії, була можливість поспілкуватись на різні теми…
Піднявшись на хребет Сколівських бескидів, з якого відкривалися чудові краєвиди, ми відправили службу Божу. Атмосфера, яка там панувала була дуже особливою і незабутньою.
Продовжуючи нашу мандрівку, ми підкорили вершину гори Парашка (1268,5 м.) і після невеликого відпочинку, трохи поблукавши в заростях кущів, доклавши зусиль та випробовуючи терпіння, спустилися до водоспаду Гуркало, де і зупинилися, розклавши свої намети. Розподіливши між собою обов’язки ми завзято працювали як одна сім’я, бо незважаючи на те, що були втомлені, нам дуже хотілось смачно повечеряти…
Під час вечері отець Станіслав розповів нам дуже цікаву конференцію про зовнішній та внутрішній бунт і про те, що усі зміни в житті починаються з бунту, навівши нам декілька прикладів святих, котрі також збунтувалися і вирішили змінити своє життя на краще, живучи з Богом (серед яких особливо виділив Святого Франциска).
Над ранок ми проснулися від звуків крапель сильного дощу, вдаряючись в наш намет. Лежучи в теплому спальнику не було бажання виходити з намету в холодну дощову погоду, але це була чудова можливість перейти від теорії до практики: збунтуватися проти своїх лінощів і йти виконувати свої обов’язки.
Дощ падав впродовж двох днів, що суттєво вплинуло на наші плани і ми вирішили залишитись біля цього водоспаду до завершення наших реколекцій.
Щоденно приймали участь в службах Божих, які служив отець Станіслав, слухали цікаві конференції, в яких можна було отримати багато корисного для кожного з нас. Ну і, звісно ж, родзинкою наших реколекцій була служба Божа у наметі, бо Господь зіслав на нас Своє благословення у вигляді сильного проливного дощу, від якого рівень води в річці настільки піднявся, що здавалося вода ось-ось вийде з берегів і знесе усі наші намети, а гуркіт водоспаду та сильний шум води додавав все більше і більше вражень та емоцій.
Ось так пролетіли ці дні спільного пережиття духового відновлення, пошуків, праці та взаємної турботи, залишивши по собі прагнення бути біля Джерела правди…
Учасники реколекцій.
{gallery}akcje/14.07.21{/gallery}