Замислімося, всі клірики, над великим гріхом і невіглаством, що їх деякі люди мають стосовно пресвятих Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа і написаних пресвятих імен і слів Його, що освячують Тіло. Ми знаємо, що не може стати Тілом, не освятившись перше словом. Бо ніщо не маємо ми в цьому світі й не бачимо тілесно від Всевишнього, окрім Тіла і Крові, імен та слів, які нас створили та викупили від смерті в життя (1 Йн 3,14).
І нехай всі ті, хто звершує таке святе служіння, замисляться в собі, особливо ж ті, хто звершує, не роздивляючись, наскільки нікчемні чаші, корпорали та вівтарні покрови, коли освячують Тіло і Кров Господа нашого. І багато хто у негідних місцях залишає, плачевним чином переносить і нешанобливо бере та без розбору подає іншим. Написані ж імена і слова Його, буває, під ногами опиняються, бо душевна людина не приймає того, що від духа Божого (1 Кор 2,14).