Розпочалась історія Архідієцезії понад 600 років тому, коли 27 червня 1391 року Папа Боніфацій ІХ оголoсив убогого і покірного францисканця Якова Стрепу архиєпископом Галича. І саме завдяки його ревній пастирській діяльності та співпраці з духовенством, утверджувалася і розвивалася католицька віра на нашій землі.
В 1412 році, вже щоправда після смерті бл. Якова, але завдяки його старанням, за згодою апостольського престолу перенесена була столиця Архідієцезії з Галича у Львів. Визначний був це час, непростий, як і кожен, але плідний. Промовистим свідком цього стоїть у центрі нашого древнього міста Львівська Катедра. Мовчазна, велична, а одночасно,
скільки може розповісти. Святиня і пастир, який після вигнання, в 2010 році, знову повернувся до свого дому, до своєї отари.
Ювілей… У давніх ізраїльтян, як згадує Архиєпископ Мечислав Мокшицький у своєму посланні до вірних з нагоди Ювілею, кожен 50 рік був ювілейний. Це був час прощення, милосердя і справедливості – раб ставав вільним, майно поверталося до свого власника, а люди взаємно пробачали собі провини. 600 років дієцезії – це не буденна дата. Це
довга історія віри – початку, розвитку, часом деградації, розквіту і занепаду, це передусім історія конкретних людей – їх сподівань і зневіри, злетів і падінь, а час – свідчить про витривалість…
В Ювілей 600-ліття – Церква щедро роздасть зі своєї скарбниці вірним нашої Архідієцезії і її гостям безцінні дари. У Санктуаріях нашої Архідієцезії, а також з нагоди початку і на завершення ювілейного року в кожному храмі, під час визначених урочистостей, можна буде отримати цілковитий відпуст, тобто прощення покарання за вчинені, але вже
пробачені у Таїнстві Покаяння гріхи. Безцінний дар, завдяки якому ми зможемо позбутися важкого тягаря, який самі ж на себе поклали.
Справедливий Господь, але Милосердний…
Розпочнеться наш Ювілей 1 лютого 2012 року в Катедральному храмі у Львові. Під час Урочистої Євхаристії о 10.00 Львівський Митрополит віддасть Архідієцезію під опіку Матері Божої. Впродовж ювілейного року Церква огорне своєю увагою всіх вірних: духовенство і богопосвячених осіб, людей хворих і старших, спільноти, християнські родини і тих,
хто якимось чином відокремлений від суспільства: в’язнів, людей неповносправних, узалежнених; оточить своєю увагою дітей, студентів, вчителів, людей науки і творчості; не забуде про тих, хто далеко від Церкви, але й не омине тих, хто їй смиренно служить.
І звичайно ж в центрі Урочистостей – процесія з мощами блаженного Якова Стрепи вулицями нашого древнього міста (8 вересня); міста, яке було осередком релігійного і культурного життя Європи впродовж віків; міста, в якому мирно співіснували кілька католицьких обрядів (римський, грецький і вірменський) та не бракувало місця для інших
віросповідань та релігій.
Для кожного християнина цей час може стати благодатним. Потрібно лише зуміти відкрити очі свого серця, щоб побачити, якими скарбами володіємо – це надзвичайно багата історія нашого краю, це визначні особистості святих, які залишили після себе незгладиму пам’ять (св. Юзеф Більчевський, св. Зигмунт Гораздовський, бл. Марта Вєцка, єп.
Рафал Керницький…), це сакральна архітектура, збудована незнаними людьми, які однак залишили в ній частинку свого серця, це фрески, скульптури, ікони, але передусім це дар віри, яку жодні переслідування не викорінять з людських сердець, бо не людська це справа, а Божа…
А ми, сучасне покоління, дивлячись на здобутки і досвід минулого, повинні з вірою, надією і любов’ю будувати сучасність так, щоб в майбутньому наші нащадки могли з гордістю говорити про такі ж величні надбання нинішнього часу.
