„Святі не є над людьми і не народились досконалими. Вони є такими, як кожен з нас. Перш, ніж осягнути славу неба, вони пережили звичайне життя з його радощами і болем, труднощами і надіями. Але що змінило їхнє життя?
Коли вони пізнали любов Бога, – пішли за Ним усім серцем, без застереженя і лицемірства. Присвятили своє життя служінню іншим, пережили терпіння і нещастя без ненависті і відповідаючи добром на зло, несучи радість і мир. Так виглядає життя святих: це ті, які з огляду на Божу любов не пройшли через життя, ставлячи Богові власні умови ані не були лицемірами. Вони віддались служінню ближнім, терплячи багато нещасть, але без ненависті. Святі ніколи не ненавиділи. Тому що, і запам’ятайте про це добре, любов є від Бога, а ненависть від кого бере свій початок? Від Бога? Ні, від диявола! А святі трималися від диявола здалеку. Святі, це люди, які мають в серці радість і передають її іншим. Ніколи не ненавидіти, служити ішим найбільш потребуючим, молитись і радіти – це є дорога святості. Сьогодні святі дають нам в це свято слова настанови. Кажуть: довіртесь Господеві, тому що Він ніколи не підводить! Своїм свідоцтвом святі заохочують нас, щоб ми не лякались іти проти течії, бути тими, кого не розуміють і висміють, коли говоримо про Нього і про Євангеліє. Своїм життям вони показують нам, що хто є вірним Богові і Його Слову, вже живучи на цій землі, відчуває втіху Його любові та в сто крат того у вічності”.