Любов приходить тихо…

Любов приходить тихо…

Різдво Христове – це те, що ми святкуємо кожного року. Світла декорацій на вулицях наших міст, декорації храмів і домівок, звуки колядок, які чуємо чи співаємо, солодощі і їжа, якої в цьому часі маємо в понадміру… Часто людина цього хоче, бо це не вимагає від людини чогось глибшого і більшого, чогось делікатнішого і тендітнішого. Зупинитись, щоб подивитися по-іншому, ми цього боїмося, а можливо боїмося зустрітись з самими собою, побачити себе таких які ми є.

2023 рік особливий для францисканської родини, 800 років тому св. Франциск Ассізський захотів по-іншому пережити Різдво свого Творця, для цього разом з іншими в гірській місцевості Гречіо приготував, щось  особливе, якби зовнішній фон, але не театрального шоу, лише за навісу, за якою є суть надзвичайно глибока. Ассізський Бідняк пережив неймовірну зустріч, він став вчителем як це може статись і в житті інших людей, які цього прагнуть. Багато було описано, сказано, показано, як це переживали різні люди, брати, спільноти – Різдво 2023 року, ми також хочемо з запізненням поділитися тим що ми пережили.

Наш вертеп не відрізнявся чимось надзвичайним, це було лише знаряддя через, яке Бог хотів прийти до нас і цього разу, щоб вчинити наше життя прекраснішим, добрішим, більш Божим. Покладання фігурки Дитятка Ісуса до вертепу в темряві, співання колядок, слухання Слова Божого – Яке оселилось між нами, можливість дати Богові оселитись в нас, через прийняття Живого Бога в Святому Причасті, а після всього взяти кусочок хліба-облатку і підійти один до одного, щоб поділитись ним з іншими… Вийти з цього нашого вертепу до своїх домівок іншими, більш людяними і Божими, це те завдання, яке нас очікує в цій щоденності, яку Господь нам дарує.

Бр. Петро з Кременчука з братами і парафіянами