Мацьківці це село у Хмельницькій області. У 2010 році в цій місцевості було засновано римсько-католицьку парафію Народження Пресвятої Діви Марії. Від часу заснування у парафії працюють брати-францисканці. Завдяки їхнім зусиллям було розбудовано храм та монастир. Натомість у 2021 році єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії оголосив невеличкий костел, побудований мешканцяим села у 90-х роках XX ст., Санктуарієм Матері Божої Фатімської.
Нині Санктуарій є місцем щоденної молитви за навернення Росії, відповідно до послання Марії, у якому Вона просила про це під час свого об’явлення у Фатімі 1917 року.
Коли почалася повномасштабна війна в Україні в лютому 2022 року, багато українців збагнуло цей заклик Богородиці. Ми своєю неустанною молитвою, покутою та працеювипрошуємо у Бога, щоб суспільство, яке росло без Бога і християнських цінностей було вилікуване назавжди від ракової пухлини комунізму.
Молитва. Кожного місяця,починаючи з травня по жовтень, ми йдемо процесієювуличками села і молимося про мир та закінчення війни. Війна на свій спосіб торкнула кожного з нас. Багато чоловіків з нашого села служать в українському війську, чи не кожен у селі має друзів або родичів, які воюють на передовій. На наших кладовищах вже майорять українські стяги поруч із хрестами на могилах загиблих на полі бою героїв. Також молитва стає тою єдиною силою, яку ми можемо застосувати під час чисельнихповітряних тривог, коли над нами летять ворожі ракети чидрони, що несуть смерть.
Праця. Від початку повномасштабного вторгнення Росії, наша парафія стала притулком для багатьох біженців, які втікали зі сходу, півночі і півдня України. Отці францисканці разом із сестрами місіонерками та парафіянами кожного дняприймали десятки сімей, літніх людей, дітей, що втікали від обстрілів, бомбардувань та окупації. Деякі з цих біженців залишилися жити в будинках наших парафіян або в центрах для біженців, що розташованів найближчих селах. Завдяки підтримці наших братівфранцисканців і добродійниківз Польщі, Румунії, Німеччини та інших країн, ми допомагали та продовжуємо допомагатитим, хто постраждав від війнипродуктами, засобами гігієни, одягом, іграшками та дятячим харчуванням. Часто до нас приїжджають біженці з м.Хмельницького, які чули, що тут можна отримати допомогу, тому що самі залишилися через війну без засобів до існування.
У нашому храмі о. Артур Сподар організував курс надання першої медичної та психологічної допомоги в разі якоїсь надзвичайної ситуації,пов’язаної з війною. Також під час літнього табору з дітьми, який проводився у парафії, ми в ігровій формі вчимо дітей як поводитися і допомогти іншим у разі поранень й небезпеки.
Великим випробуванням для навколишніх сіл і парафій стало бомбардування в ніч з 12 на 13 травня. Вибухи були настільки великими, що їх можна було побачити за декілька десятків кілометрів. Ус. Мацьківці важко знайти будинок, який би не був пошкоджений, найгірших руйнувань зазнали села, ближчі до епіцентру вибуху. В нашому Санктуарії вибило всі вікна, вивернуло міцні двері храму та пошкодило стіни. Ця ніч стала шоком для людей і кожен пережив страх і близькість смерті. Великим чудом було те, що ніхто не загинув. Увечері парафіяни прийшли до храму, щоб далі молитися до Богородиці про припинення війни і дякувати за збережені життя.
Війна триває, а відтак триває інаша молитва та праця. Ми допомагаємо і підтримуємо сім’ї, де хтось воює на фронті, шукаємо та надаємо ліки, одяг та різні необхідні речі для військових шпиталів унайближчих містах, допомагаємо біженцям, які втратили свої домівки.
Нехай Богородиця заступається за нас та випрошує нам, аби ця війна закінчилася і ми могли досвідчити миру, якого так нам бракує на щодень.
