Св. Бонавентура (†15.07.1274)

Св. Бонавентура (1221-1274) це другий, поряд із Томою Аквінським, велетень розуму та серця – епохи середньовіччя. Сьогодні вважається однією з найбільших постатей XIII століття.

Джованні Фіданза, так було звати св. Бонавентуру, народився приблизно у 1221 році в Боньореджо в Італії. Легенда говорить, що будучи малою дитиною він дивом одужав через заступництво св. Франциска.

У 1236-1242 роках вивчав філософію в університеті в Парижі. Там вступив до францисканців прибл. у 1243 році. Згодом, під наглядом Олександра з Гальс, почав вивчати теологію. Вже у 1248 році став бакалавром Біблії, а у 1250 році коментатором Сентенцій Петра Ломбарда. Три роки пізніше був номінований професором у францисканській школі в Парижі. У 1257 році був призначений професором у паризькому університеті.

Займатись викладацькою діяльністю він не встиг, тому що того ж року, 2 лютого, був обраний на генерала францисканського ордену. За активну діяльність в упорядкуванні та реорганізації ордену, Бонавентуру названо його другим засновником. Написав дві біографії Бідолахи з Асижу (Легенда мажор і Легенда мінор). У 1273 році його обрано єпископом Альбано та кардиналом. Помер 15 липня 1274 року під час обговорень Собору в Ліоні, будучи одним із найголовніших його організаторів. У Ліоні теж був похований. У 1588 році папа Сикст V надав йому титул Вчителя Церкви.