28/04/2020 – Кустодія Святого Хреста Ордену Братів Менших Конвентуальних (Францисканців)

Збігнєв Стшалковскі народився в Тарнові (Польща) 1958 року. Вступив до Ордену Братів Менших Конвентуальних і у 1980 році склав перші обіти. Отримавши пресвітерські свячення 1986 року, два роки навчав у середній школі в Легниці, після чого розпочав місіонерську працю в Перу.
Михайло Томашек народився в с. Ленкавіци біля Живця (Польща) 1960 року. Перші обіти склав у Ордені Братів Менших Конвентуальних 1981 року, а у 1987 році став священиком; на місії до Перу виїхав після двох років душпастирської праці.
В парафії в Паріакото (дієцезія Чимботе) брати перебували майже два роки. Увечері 9 серпня 1991 року, після побіжного судового процесу, їх вбили партизани комуністичної організації „Світлий шлях”.
5 грудня 2015 року, в Цімботе у Перу, їх проголосили блаженними.

Боже, Ти покликав блаженних Міхала і Збігнєва, священиків, наслідувати Христа за прикладом святого Франциска Ассізького, † і для добра довірених їм людей, зміцнив їх своїм Духом аж до мученицької смерті, * вчини, щоб ми за їхнім заступництвом зростали в любові до Тебе і у смиренній службі до найменших. Через нашого Господа Ісуса Христа, Твого Сина, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог на віки вічні. Амінь.

Мельхіор Йосип Фордон народився 5 серпня 1862 р. в Гродно (сьогодні Білорусь, а тоді частина Російської імперії).
У віці 21 року він вступив до єпархіальної семінарії у Вільнюсі. Висвячений на священника 2 серпня 1887 р. у в Каунасі. Після десяти років душпастирського служіння в єпархії, на початку 1903 р. був призначений настоятелем парафії Матері Божої Ангельської в Гродні та опікуном колишнього францисканського монастиря, де розміщувався виправний будинок для священиків, визнаних владою небезпечними для Російської держави.
Приблизно через два з половиною роки Слуга Божий переводиться до парафії Всіх Святих, яка є найбільшою у Вільнюсі.
У 1908 році цивільна влада заборонила йому виконувати функцію настоятеля парафії та перебувати у Вільнюсі, оскільки він стояв на захисті єпископа Едварда фон Роппа, усуненого з єпископської столиці 17 жовтня 1907 року.
Після 23 років священства, за згодою адміністратора єпархії, Слуга Божий вирішив приєднатись до ордену Братів Менших Конвентуальних. У зв’язку з цим наміром, під приводом оздоровлення, він вирушив спочатку до Львова, потім до Кракова, де існували францисканські монастирі.
2 жовтня 1910 р. отець Йосиф Фордон прийняв францисканський одяг у краківському монастирі, взявши ім’я Мельхіор, і розпочав канонічний новіціат. 14 липня 1911 р. він склав свої перші монаші обіти та повернувся до Вільнюської єпархії, де провадив монаше життя в укритті.
5 серпня 1914 р. отримав дозвіл російського губернатора на приєднання до “лав францисканців” у Гродно. 4 вересня 1915 р., після виходу російської армії та взяття частини міста німецькою армією, Слуга Божий врятував тринадцять пожежників, звинувачених у шпигунстві для росіян, гарантуючи їх невинність власним життям.
З цього часу отець Фордон може публічно носити монаший габіт і відкрито визнавати, що він є францисканцем (Братом Меншим Конвентуальним). 20 січня 1919 р. його було призначено першим настоятелем Гродненського монастиря після відновлення його діяльності. 11 листопада 1920 р. до отця Мельхіора приєдналися його брати. Він жив і працював у Гродні до кінця життя.
20 жовтня 1922 р. до Гродно приїхав отець Максиміліан Кольбе, який пропагував Місію Непорочної, через видання Лицаря Непорочної. Отець Мельхіор був духівником і сповідником отця Максиміліана.
Отець Фордон помер 27 лютого 1927 року.
У свідомості та серцях усіх, хто його знав – він був святим. О. Мельхіор є прикладом ревного пастиря і великим апостолом християнського милосердя.
22 грудня 2018 р. папа Франциск підписав указ про героїчні чесноти отця Мельхіора Фордона. Відтоді він має право на титут Преподобного Слуги Божого.

бл. Збігнєв Стшалковскі і бл. Михайло Томашек (†9.08.1991)

о. МЕЛЬХІОР ФОРДОН (Melchior Fordon) † 27.02.1927