Святкування Пасхи в храмі св. Антонія розпочалося у четвер о 18.00 святою Месою Вечері Господньої, яку очолив о. настоятель Владислав Лізун, а разом з ним біля вівтаря молилися о. Славомир Бистрий та о. Славомир Зелінський. О 19.30 таку ж Месу українською мовою звершували о. Петро Франків, о. Павло Одуй та несподіваний гість цього вечора о. Станіслав Пенкала, який повертався з Польщі до Борисполя.
У роздумах над Божим Словом о. Петро наголошував над глибиною подій які християни переживають впродовж цих трьох днів. Великий Четвер – день встановлення Євхаристії повинен бути днем задуми над тим, ким є Ісус для мене у цьому Таїнстві, чим для мене є Свята Літургія. Чи ми віримо в присутність Живого Слова, в те, що це Ісус до нас промовляє, що настільки любить нас і хоче з нами з’єднатися, що смиренно приходить у хлібі та вині?
Не розуміючи цього Таїнства, не переживши глибокої зустрічі з Ісусом, не змінивши свого життя, ми не зрозуміємо великої таємниці християнства – страждання та смерті Ісуса на хресті. О. Петро також наголосив на великому дарі Бога, яким є священство. Дар, який є знаряддям Божої любові, який дає нам Ісуса, омиває наші стопи, відкриває наші серця; нічим не заслужений та безкорисний дар не для того, щоб вивищуватися, але щоб служити.
У Страсну П’ятницю о. Павло Одуй під час Святої Літургії Муки Господньої говорив про абсурдність Бога, тобто про красу хреста, в якому немає нічого величного, однак Христос залишивши небесний престол саме хрест, знаряддя страти, обрав своїм троном. Його краса полягає у смиренності, якою Христос переміг гріх та смерть. Він не піддався спокусі, не впав у гординю, не прокляв своїх мучеників, не зійшов з хреста, щоб довести своє божество, а гріх позбавлений живлення втратив свою силу та перестав існувати. Зранений образ Христа – це наш зранений образ, це руїна, до якої привів нас гріх, але це також Божа любов, яка на хресті зійшла в руїну моїх гріхів. Тепер ми вільні від того, що нас тримало, що ми самі не могли перемогти. Тепер наше прагнення – віддати своє життя Ісусові, щоб Він був в наших серцях серці на першому місці, в усьому та завжди.
Під час Літургії Великої Суботи за традицією давніх християн у нашому храмі відбулося хрещення дорослої особи. Ділячись Божим словом о. Петро роздумував над вірою в таємницю Воскресіння Ісуса Христа, до якої веде вся історія спасіння. Ісус з великої любові до нас помирає на хресті і з Його пробитого боку так як Єва з ребра Адама, народжується Церква. І хоч ми, сучасні люди, не бачили воскреслого Христа, однак без віри в Його воскресіння наше християнство не має змісту. Отримавши від Воскреслого дар хрещення, ставши дітьми Божими, у спільноті Церкви, ми маємо надію та радість, що наше життя, наші страждання приведуть також нас до воскресіння.
{gallery}lviv/13.04.03{/gallery}
фот. Данута Грещук
{gallery}lviv/13.04.04{/gallery}