5 лютого 2021 року
Вих. № 101/2021
Токіо, 5 лютого 2021 року
„Коли ви почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими… ”
(Євр. 3, 7-8; пор. Пс. 95, 7-8)
В напрямку святості у спільноті, тобто на противагу до „Анти-Франциска”
Послання Генерального міністра на Великий піст 2021 року
Дорогі брати,
мир вам!
- Слухаймо Святого Духа, щоб наше серце не затверділо!
Закликаючи Святого Духа допомогти мені оживити цей Великий піст, що вже незабаром розпочнеться, мені до серця прийшли два простих вірші (насправді один у двох подібних формах), як з Псалма : “Якби ж то ви послухали вже голос його сьогодні! Не будьте тверді серцем …” (95, 7-8), так і варіант з “Листа до євреїв”, в якому автор цитує той самий Псалом: “Коли ви почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими” (3, 7-8). Псалом нам добре відомий… Ми промовляємо його кілька разів на тиждень. Тому, хочу використати цю обставину і запропонувати роздуми, які, сподіваюсь, будуть для нас корисні.
Перед цитованим віршем з Листа до євреїв: “Коли ви почуєте сьогодні його голос…”, автор пише: “Як каже Святий Дух”. Це стосується подиху Святого Духа, який надихнув автора Псалма. Але той самий Святий Дух також діє серед нас і вносить нам пропозиції, які ми часто нерозпізнаємо достатньо. Наше серце може бути затверділе не через недобру волю чи необережність, а через багато інших реалій, якими ми зазвичай виправдовуємось; і всі вони є справді важливі: обов’язки, тривоги, невідкладні справи, проблеми, праця тощо. Св. Франциск Ассизький писав про цю небезпеку в незатвердженій Регулі: “Ось тому теж, брати, стережімося всі міцно, щоб ми нібито за якусь нагороду, працю чи користь не загубили або не відвернули наш розум і серце від Господа“ (незатверджена Регула, 22, 25).
Тож давайте уважно слухати, що говорить нам Господь, і на що нас надихаєСвятий Дух, щоб наші серця не тверділи, будьмо уважними до небезпеки розпорошень!
- Покликання до святості у спільноті
Хочу вам просто нагадати (ще раз), що цього року (як і щороку), ми, як брати менші конвентуальні, є покликані за натхненням Святого Духа, – духовно пережити наше покликання до святості у спільноті. Отже, у шестирічному плані нашогоОрдену, на етапі, запланованому на 2021 рік, є заклик “стати спільнотою” (частина 2). У вступі до цієї другої частини шестирічного плану Ордену сказано: “наслідування Господа провадить нас слідами, залишеними св. Франциском, до внутрішньої переміни (conformitas), провадить нас не як “самотніх”, але у братерстві (fraternitas), яке нас прийняло, скеровуючи до святості у спільноті”.
Спільнота є “живим тілом, яке потребує турботи, щоб розвиватись”. Тому ми повинні рішуче відстоювати „важливість початкової та постійної формації, свідчення правдивих спільнот, вивчення та поглиблення нашої францисканської харизми”.
Для досягнення цих цілей у вступі згадується про використання таких простих і доступних інструментів як: “щоденна програма, яка надає пріоритет спільним заняттям (молитва, їжа та відпочинок), щотижнева та щомісячна програма, якапередбачає час для оновлення та спільного життя (монастирський капітул, дні зосередження, духовні читання (lectio) та спільні братерські поїздки).
Також були згадані більш конкретні та глибокі інструменти, такі як “здатніть до євангельського розпізнання”; “можливість враховувати” наш соціальний, політичний та історичний контекст, щоб запропонувати більш правильні відповіді; “нові способи життя та дії шляхом втілення харизми з творчою вірністю” відповідно до 9-ї резолюції генерального капітулу 2019 року: “Молоде вино у нових бурдюках” (пор. Мт 9, 14–17).
Все це служить не тільки для того, щоб витримати „крихку рівновагу” спільноти, а й саме для того, щоб бути щасливими у свідченні специфіки нашого францисканського стилю, а саме, братерства (fraternitas): не лише у значенні формування спільноти, але щоб „жити, думати, діяти по-братерськи та в дусі Євангелія на кожному етапі нашого служіння”.
- Важливість постійної формації
Брати, часи змінилися, і вони змінюються дуже швидко. Як і решта світу, Орден, у розпал пандемії, стикався з різними ситуаціями обмеження, які унеможливили проведення наших запланованих зустрічей. Але ці ситуації ще раз нагадали нам те, про що ми говоримо роками: про важливість постійної формації, перш за все, у наших монастирях; формації, що охоплює всі виміри: серце, розум, дух, євангельське розпізнання, рішення, прийняті у Святому Дусі, шляхи побудови міцної братерської спільноти, спільну діяльністьтощо.
Тому я прошу весь Орден “щоб наші серця не тверділи”, слухаючи, що від нас вимагає наше покликання та Церква: не перекручувати нашу харизму, не втрачати духа, збагачуючи наш вибір монашого життя, піклуватися про всі рівні братерства, починаючи з монастирського капітулу, регіональних братерських та формаційних зустрічей, використовуючи усі інші важливі нагоди, щоб поглибити процес спільної формації. Добре проведені монастирські капітули, духовні читання (lectio), дні зосередження і спільні реколекції, тощо – це джерело братерського зближення, прощення, милосердя, духовного зростання, формації, інтерпретації дійсності, серйозного та євангельського планування, прийняття богословських дарів, навернення.
- Навернення – це протистояти „Анти-Франциску”
Великий піст є майже таким же синонімом навернення, як „конвентуальність” є синонімом здорового братерства. Генеральні міністри Першого Ордену нагадали, що незатверджена Регула, яка сьогодні святкує своє 800-річчя, “не шкодує настанов, щоб наслідування Ісуса відображалось у братерському житті. Існує певна догма, яка виникає між рядками тексту Регули, і яку можна прочитати так: ніщо не є настільки „антифранцисканським” (чи навіть антихристиянським), як спосіб життя, який не цікавить дух братерської любові, і який ігнорує братерські зв’язки „(„ Жити і наслідувати”. Лист генеральних міністрів францисканських, 4 жовтня 2020 р., з підзаголовком: На відміну від „Анти-Франциска”. Тільки для братів!).
Бажаю вам доброго і творчого Великого Посту, прожитого у дусі відповідальності за ріст братерського життя відповідно до нашої харизми. Харизма братерства – дар Всевишнього: „Господь доручив нам піклуватися про братів!” (пор. Св. Франциск, Заповіт, 14). Усі ми: міністри, кустоші, делегати, гвардіани, вихователі та кожен монах, покликані слухати Святого Духа, який спонукає нас бути такими, коли говоримо, що ми є: “францисканцями” та “конвентуальними”.
Нехай на нашому шляху під час Великого посту, в кожній частині Ордену нам товаришує особливе відчуття братерської подорожі до спільної святості.
Fr. Carlos A. Trovarelli
Генеральний міністр
